Джон Апдайк

Повні тексти творів

Голубине Пір'я

Джон Апдайк
Голубине Пір'я
Коли вони переїхали до Фаєртауна, всі речі були поперекидувані, попересовувані й попереставлювані. Червону канапу з плетеною спинкою, яка в Оліпгері красувалася на почесному місці в їхній вітальні, а тепер виявилася надто широкою для тісної сільської світлиці, запроторили до клуні й сховали під брезент.
Ніколи вже Дейвід не зможе вилежуватися на ній з обіду до вечері, жуючи родзинки й читаючи детективні романи, наукову фантастику і П. Г. Водегауза...

Читати повністю →

Завтра, завтра, завтра і так далі...

Подається російською мовою
Tomorrow and tomorrow so forth...[1]
Одиннадцатый "Д", как бурлящий водоворот, с шумом ворвался в класс. Ощутив необыкновенное возбуждение школьников, Марк Проссер решил: будет дождь. Он уже три года преподавал в средней школе, а ученики по-прежнему удивляли его. Поразительно чуткие зверушки, они так точно реагировали на малейшее колебание барометра.
Брут Янг замешкался в дверях. Коротышка Барри Снайдер хихикал где-то под его локтем...

Читати повністю →

Кентавр

Кентавр
Небо — це сутність, недоступна розумінню людини; сутність землі осягненна для неї. Сама ж людина — створіння, суще на грані між землею і небом.
Карл Барт
І все ж необхідно було, щоб хтось життям своїм відпокутував цей давній гріх — викрадення вогню. Трапилось так, що Хірон, найшляхетніший з кентаврів (було таке плем'я напівлюдей-напівконей), блукав світом, немилосердно страждаючи від рани, яку дістав за дуже дивних і нещасливих обставин...

Читати повністю →

Кролик розбагатів

Джон Апдайк
Кролик Розбагатів
Увечері він закурює хорошу сигару і влазить в маленький старий фургончик і, ругнув, можливо, карбюратор, мчить додому. Він стриже галявину або практикує з ключкою, а там, дивись, пора і вечеряти.
Джордж Беббіт
Про ідеальному громадянина
Як важко думати, коли день хилиться до вечора, коли на сонці наповзає тінь і світла пляма — лише твоя шкурка .....

Читати повністю →

Ферма

Отже, коли я щиросердо визнаю, що людина — істота, сутність якої зумовлюється Ті буттям, що це — незалежна істота, котрій за будь-яких обставин може хотітися одного — свободи, то я тим самим визнаю, що можу хотіти тільки одного — свободи для інших.
Ж.-П. Сартр

Ми звернули з автостради на Старий, щебенем критий шлях, а звідти — на червонясту ґрунтову дорогу...

Читати повністю →
Дивіться також