Елегія
О сумлива отаро в'янучих тихо лісів!
Пастуше бескиде, засурми-но в свою срібну місячну сурму!
Флейта струмка протинає незрушність пейзажу
Незнаними схлипами...
Альфред Марґул-Шпербер
Повні тексти творів
Зовсім маленька історія
Це сталося в місячну ніч, коли в капітана Х. з'явився зухвалий план
Скосити смужку пшеничного поля, що закривала вид на ворожий стан.
Худющий боснієць зголосився на це самохіть;
Косу в найближчім селі дістали заздалегідь...
Міст
Обіруч дерево трима своє буття:
Одна рука сяйливо рветься в лет,
А друга вглиб пірна, у забуття.
Між ними плоть тримає паритет,
Стримить у простір і пливе крізь час,
Й за ростом гнеться, мовби очерет...
Про назву концтабору Бухенвальд
Як близько звідси Веймар гомонів!
А тут — навіки мовкли голоси...
Мене проймає невимовний гнів,
Бо й край мій зветься: Букові ліси.
Давно було це: килим з ніжних трав
Ліс буковий, так пам'ятний мені...
Український степ
Безмежні простори лугів.
Десь далеко вечірній дзвін.
І прадавня, вічно сумна пісня пастуша.
Пролітає самотній птах.
І ниви так солодко пахнуть, як дома.
Переклад П...
Дивіться також