Проблематика оповідання Миколи Хвильового "Я (Романтика) (3 варіант)

Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового.

Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у "загірну комуну", що мала принести його народу світле майбуття. Він радісно зустрічав початок нової щасливої ери, прославляв нові ідеї, писав про них захоплено і радісно. Але захоплення Хвильового було недовготривалим, бо митець був надто чесним, щоб закривати очі на драматичну невідповідність між революційним ідеалом та його реальним втіленням. Микола Хвильовий, за переконанням український комуніст, воював за новий світ для своєї України й одночасно стріляв у неї, як його герой у новелі "Я (Романтика)" стріляє у найдорожчу людину в світі — матір.

Всі свої почуття, мрії та сподівання, розчарування, жах і безпорадність переніс митець у світ головного героя новели — "чекіста і людини", тому й не оминає він у своєму творі проблему розбіжності мрії і дійсності, невідповідності між ідеалом та його втіленням у реальності.

Головний герой, втілення умовного "Я", у своєму житті мав дві великі любові: "загірна комуна", заради якої він ладен проливати кров чисельних жертв, та мати — "прообраз Марії". Ці дві любові породжують в його душі протистояння добра і зла, яке викликає тривогу за світ і людину в ньому. Перенісши в душу героя протистояння добра і зла, автор піднімає у своєму творі не тільки цю вічну проблему, але й проблему гуманності і фанатичної відданості абстрактним ідеалам, проблему істинних цінностей. Чи можна най-величнішими ідеями виправдати вбивство рідної матері? Хіба може бути побудоване щасливе суспільство ціною життя людей? Хіба можна назвати гуманним ідеал, до якого ведуть антигуманні сходинки? Тут Хвильовий піднімає ще одну проблему: "Чи кожна мета виправдовує засоби? "

На протязі всього твору простежується проблема вибору. Будучи людиною і чекістом, герой знаходиться у стані внутрішньої роздвоєності, він не втратив жалю до людей, але вірний своїм ідеалам. Щоразу на трибуналі в ньому йде боротьба не тільки між людиною і чекістом, але й між страхом перед смертю та небажанням бути звіром. І ось настає момент істини, коли герой має зробити вибір між синівською любов'ю та революційним обов'язком, коли у непримиренній суперечності зіткнулися два найсвятіші почуття. Вибір, який зробив герой, є ніби своєрідним попередженням про непоправну втрату істинних цінностей.

Проблеми, що їх підняв у своїй новелі Микола Хвильовий, вічно будуть тривожити людство, вони закликають подумати і зупинитися, щоб уникнути трагічних наслідків.