В оповіданні Орися постає дуже вродливою, чемною дівчиною. Вона шанує й слухається свого батька,
поважає старого Гриву, який усе життя прожив з її батьком і вірно служив йому. Зовнішня врода Орисі відповідає її прекрасній, чутливій душі. Вона вірить у справжнє кохання і в те, що її суджений призначений долею. Орися — сором'язлива дівчина. Коли батько питає в неї, чи згодна вона піти за князя, який дуже їй сподобався, дівчина нічого не відповідає. Це свідчите про її гідність і повагу до себе та інших людей.
Образ Орисі є втіленням дівочої цнотливості, гідності, порядності.
Пантелеймон Куліш створив дійсно незабутній образ юної дівчини. Орися уособлює найяскравіші риси характеру справжньої українки. Письменник наголошує на тому, що Орися поєднує у собі зовнішню й внутрішню досконалість. Це робить героїню твору взірцем для наслідування, збірним образом українки, як її бачив Пантелеймон Куліш.