Пантелеймон Куліш, прагнучи показати ідеал української дівчини, створив романтичне оповідання "Орися".
Головна героїня оповідання — дочка сотника Орися. Письменник не вдається до детального опису її зовнішності, але зрозуміло, що Орися була дівчиною укісної вроди: "...вона краща і над ясную зорю в югоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща над саме-сонце..."
Орисю дуже схвилювала старовинна легенда про хання, яку вона почула від старого козака Гриви.
Ця легенда змушує дівчину замислитися над власним коханням. Орися відчуває глибоку повагу й любов до таємничого навколишнього світу. Побачивши козака на коні, Орися обомліла: їй здалося, що то закоханий князь із легенди. Але дівчина ще не знала, що цей козак — її щаслива доля.
З великою любов'ю описує письменник, заручини Орисі: "Обійняв козак Орисю, поцілував у тії губоньки, що наче з самого меду зліплені..."
У своєму оповіданні П. Куліш не лише милується красою дівчини, а й підкреслює щирість її почуттів. На мою думку, Орися — справжній ідеал української дівчини.