Драматичну поему "Ярослав Мудрий" Кочерга розпочав ще тоді, коли повертався з евакуації. Проїздив він тими місцями, які тільки-но визволили від фашистського чобота. Його око не проминуло руїн і згарищ, бідувань людей. З перших вуст він чув про злочинства німців, про мужність і відвагу солдат нашої армії, про їх прагнення жити на звільненій землі.
Ярослав Мудрий був поборником єдності всіх руських земель. Розповідь про це в драмі "Ярослав Мудрий" стає центральною.
Бачачи сучасне і згадуючи минуле, письменник стверджує проблему миру як найвищу людську цінність, запоруку процвітання держави і народу.
Сюжет драми розгортається в чітко визначеному часі — 1030-1036 роки. Це був той період, коли Ярославу вдалось втихомирити (бодай ненадовго) князівські міжусобиці і приборкати зовнішніх ворогів — половців. Точне датування описуваних подій і розгорнуті авторські ремарки надають "Ярославу Мудрому" історичної достовірності. П'єса густо населена як історичними дійовими особами, так і вигаданими. Персонажі драми допомагають розкрити сутність діяльності великого князя і його індивідуальні людські якості.
В образі Ярослава втілені моральні цінності, ідеали наших предків. У передмові до твору І. Кочерга пише про те, що в своєму улюбленому образі він поєднує честолюбство і щиру любов князя до освіти й культури, великодушність і лукавство, рицарську одвагу і малодушну м'якливість у відповідальний момент, щедрість і скупість, невдячність за зроблені йому послуги.
Принцип психологічно-художнього осягнення сутності Ярослава дозволив драматургові показати все високе, розумне, шляхетне в його діяльності одночасно з негативним і жорстоким.
Образ розкривається в еволюції, і це допомагає читачеві краще збагнути його сутність.
У першій дії Ярослав показаний рішучим, енергійним володарем, певним своєї сили і волі. Він шанує мирне, спокійне життя, книжки, людську мудрість, одним словом, все те, що можна назвати благодаттю.
Правитель керується, однак, принципом: "Раніш закон, а потім благодать". Він покладає великі надії на мудрість свою, уміння і здатність точно визначити, що є добро, а що зло, завжди і в усьому бути справедливим. А тому вважає законним правом своєю волею вершити всі діла земні і долі людські.
Святий обов'язок державного діяча, на його думку, — оберігати мир і труд. Це благо основне.
Війна ж може бути виправданою тільки тоді, коли направлена на захист рідної землі, на захист свободи і незалежності. Тому князь і був непримиренний до всіх, хто війни і крові тільки чекає. Не прощав зради, карав відвертих ворогів і своїх рідних:
Цього не міг простити я нікому,
Бо вищих я не відаю скарбів,
Ніж мирний труд і щастя в мирнім домі,
Які весь вік я чесно боронив.
Ярослав прагнув підняти міць держави, не раз говорив про історичну місію Русі, бажав Русь бачити сторожем Європи, захисником всіх народів християнських і "всіх скарбів ученій вікових".
Драма "Ярослав Мудрий" має велике виховне значення саме сьогодні, коли перед нашим народом постає так багато різних проблем.
На прикладі великого київського князя ми повинні вчитися мудрості, філософії життя. Вчитися проникати в сутність людини, в її духовність.
Робити все для того, щоб духовність зростала. Інакше Нам не збудувати міцної держави.