В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині — це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник.
Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба.
Пахне хліб,
Як тепло пахне хліб!
Любов'ю трударів
І радістю земною...
Хліб — це наше найдорожче багатство. Поважати хліб — це поважати тих, хто його вирощував і випікав.
Він — символ добробуту, достатку людського життя. У вірші хліб символізує мир в оселі, країні. Його запашний дух — це дух мирного щасливого життя:
І сонцем, що всміхається весною,
І щастям наших неповторних діб —
Духмяно пахне хліб!