Хліб у житті людини (за поезією "Пахне хліб") (2 варіант)

Шкільний твір

З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою.

Є багато прислів'їв, пов'язаних з хлібом: "Хліб — усьому голова", "Зима без снігу—літо без хліба". Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба.

У наші часи роль хліба анітрохи не змінилася. Він є і буде головним у нашому житті. А чи задумувались ви коли-небудь, який це важкий труд — виростити хліб! Хоча він і приємний, бо ти знаєш, що то твоя праця йде на користь усім людям. А чим пахне хліб? У вірші П. Воронька пахне хліб:

Любов'ю трударів

І радістю земною,

І сонцем, що всміхається весною,

І щастям неповторних діб.

А чим ще пахне хліб? Віковою пам'яттю мого народу. Спрадавна українці були хліборобами, вони вміли вирощувати хліб. Незважаючи на всі негаразди, золотився на ланах хліб, вирощений дбайливими натрудженими руками.

Звичайно, нема нічого кращого, ніж щойно спечений хліб. Він пахне теплом — такий м'який та духмяний. Треба поважати важку працю сучасних хліборобів — бережно відноситись до хліба.

Інші варіанти цього твору: