Пнуться рівні скелі Афонської гори до неба, піднімається море до скель, демонструючи вічне бажання дістатися того, що вище. Високого і чистого неба прагнула душа Івана Вишенського — поета в миру, аскета в Бога. Поніс свою душу високо над злободенними і земними спокусами, а тіло назавжди заховав в печері Афонської гори.
Будучи людиною кришталево чистою, пристрасно люблячи рідний народ, Іван Вишенський не міг спокійно спостерігати за дегуманізацією суспільства, палко реагував на будь-які прояви неправди і зла. Непокоїли чутливу душу поета зрадливість українського панства, його духовна розмінність, такі явища дійсності, як хабарництво, нерівність громадян перед законом. У найбільшому за об'ємом творі "Послання до єпископів..." Іван Вишенський з великою силою викриває злодіяння панівної верхівки проти народу. Цей твір став своєрідною відповіддю на прийняття Брестської унії у 1596 році і трактат "Оборона згоди...", що був написаний Іпатієм Потієм, прибічником об'єднання православної церкви з католицькою. "Послання до єпископів" — це найвидатніший документ, що засвідчив боротьбу Івана Вишенського з "унією змієвою".
Утворі автор звинувачує колишніх православних церковнослужителів у відступництві від православного віровчення, а отже, і в зраді своєму народові через прагнення здобути вищі посади, більші прибутки, почесті. Автор звинувачує духівництво в порушенні основних заповідей Ісуса Христа, викриває моральну розтлінність "князів церкви". Палкий протест Івана Вишенського викликав суспільний лад Речі Посполитої. З ненавистю зобразив поет-гуманіст сите і безтурботне життя кріпосників. Із співчуттям і щирою симпатію ставився він до поневолених людей, до трудового народу. Автор сміливо і рішуче виступив проти кріпацтва, яке в той час інтенсивно поширювалося в Україні, а також проти політики королівської влади, яка, на його думку, була антинародна і йшла не від Бога, а від диявола, бо безкарно несла зло народові.
Вірно служив народу Іван Вишенський. Своїм життям і творчістю продемонстрував він приклад боротьби зі злом і неправдою. Возвеличилося ім'я поета у світі, дісталася неба його душа.