Твір починається з глузливого звернення до архієпископа Михайла та ще п'яти єпископів, які підписали унію:
"Вельможним їх милості панам". До автора "Послання" дійшов плід їхнього "подвигу, праці, ретельності і старання, писання під назвою "Оборона згоди з латинською церквою і вірою, що служить Риму"...
Послання пишеться у відповідь на "Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить", яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, Діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію — об’єднання католицької та православної церков.
Він називає їх унію — "гадючою унією", дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості не зробили.
Вишенський шукає "Євангельського сліду", який веде до пізнання та допомагає правити людьми...