Про кохання написано за багато віків стільки, що, здається, нічого нового вже й не скажеш. Але людина тільки тоді по-справжньому розуміє це почуття, коли воно стає її власним. Отже, одна любов, помножена на тисячі тисяч людських характерів і доль, дає невичерпний матеріал письменникові і завжди цікава читачеві.
Григір Тютюнник теж писав про любов, але якось особливо, неповторно і щиро, невіддільно від правди життя...
Багато творів написано про велике людське почуття — кохання. Не є винятком і творчість Григора Тютюнника.
Раннє оповідання "Зав'язь" є зворушливою ліричною сповіддю про перше кохання, про незабутню ранню весну, коли у гіллі "зав'язуються дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки" — зав'язь. Цю зав'язь потрібно берегти, захищати від весняних холодів.
Зав'яззю є перше кохання юних Миколки і Соні, сором'язливих і чистих, прекрасних у своїй наївності й щирості...
Перше кохання, як завжди, приходить зовсім несподівано. Ти його не чекаєш, навіть не думаєш про це, як раптом у тебе з'являється таке відчуття, що у твоєму серці навіки поселилася вона чи він. І дивуєшся, як до цього часу ти не помічав цієї людини, як у тебе не зупинялося серце, коли проходив повз неї. А зараз тобі хочеться співати від щастя, кружляти у танку, дуже хочеться, хоч на хвилинку, побачити своє кохання...
Читати приклад твору →Перше кохання буває тільки раз у житті, тому і називається першим. Коли воно зненацька настигає людину, та наче божеволіє, не розуміючи, що нею сталося. Неначе змінюється увесь світ, відкриваються нові горизонти, зовсім іншим здається життя. Людина починає відкривати саму себе, дивуючись чудернацьким змінам. І добре, якщо кохання виявиться взаємним, інакше це може привести до зовсім несподіваних наслідків...
Читати приклад твору →Коли зав'язуються перші паростки кохання, то людина повністю змінює своє життя, їй здається, що до цього моменту вона навіть і не жила, а існувала дуже далеко від справжнього, вируючого життя. Людина намагається бути ближче до предмету свого кохання, хоче бачити його щодня, щогодини, щохвилини. І зовсім неважливо, де знаходиться предмет кохання. Набагато важливіше, чи хоче він того ж самого, чи вміє він кохати, чи тільки хоче повністю панувати над почуттями щирого закоханого...
Читати приклад твору →Новела "Зав'язь" — зразок психологічно глибокої прози Григора Тютюнника. Написана з притаманною письменникові простотою, вона вражає читача кожним своїм виваженим і майстерно обробленим словом. Недарма Олесь Гончар підкреслював, що Тютюнник "любив слово (це ж так видно з його оповідань!..
Читати приклад твору →Мелодія першого кохання
(за новелою Гр. Тютюнника "Зав'язь")
Новела Гр. Тютюнника "Зав'язь" розкриває перед нами дивовижний світ зародження кохання. Початок цього найпрекраснішого почуття людини порівнюється із чудом зав'язі на рослинах під час весняного пробудження...
Перше кохання. Коли зав'язуються його перші паростки, то людина зовсім по-іншому починає сприймати і себе, і цілий світ: неначе розквітає душа, а з нею і все навколо. У новелі Григора Тютюнника "Зав'язь" перед нами розкривається початок цього найніжнішого почуття, яке письменник порівнює з чудом пробудження зав'язі на гілочках на початку весни. "Зав'язь" — це чудовий зразок глибоко психологічної прози, написаної з чудовою простотою, вражаючою щирістю коленого слова, кожного образу...
Читати приклад твору →