Тютюнник Григір — Зав'язь

Стислі перекази

Зав'язь (скорочено)

Дід Лаврін питає онука, куди це він налагодився, і підсміюється, ніби й справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив,— може, він на збори йде?
У хаті потемніло так, що й по кутках цвілі не видно. Картопля біліє — попускала паростки, в землю проситься.
Пора хлопцеві вирушати.
Бере пляшечку одеколону, поливає носовик, а дід сміється. В'їдливий страх! І Миколка (так звуть хлопця) знає чого...

Читати скорочено за 5 хвилин →

Зав'язь (стисло)

Дід Лаврін питає онука, куди це той налагодився, і підсміюється, ніби її справді щось про нього знає. А що тут такого, що хлопець нову сорочку надів і волосся на голові прислинив, — може, він на збори готується.
У хаті потемніло, не видно й цвілі по кутках. Картопля паростками біліє — у землю проситься.
Хлопець бере одеколон, поливає носовик, а дід сміється. Що за в'їдливий! І Миколка знає чого.
Раніше) коли вечір настане, дід і починає розказувати, як їм у австрійському полоні жилося...

Читати скорочено за 4 хвилини →

Зав'язь (дуже стисло)

Микола кудись ретельно збирається: одяг нову сорочку, наслинив чуба. Дід підсміюється з нього, але хлопець здогадується, ще старий жалкує за тими вечорами, коли розповідав онукові про життя в австрійському полоні та про щось інше цікаве.
Тепер же Микола дорослий і в сутінках вирушає гуляти. Дід ще встигає крикнути услід, що настраждається хлопець, якщо жениться "на тій прояві". Та онук не зважає. Там десь, за садками, біля провалля чекає його Соня...

Читати скорочено менше, ніж за хвилину →
Дивіться також