Усі ми звикли до того, що серед книжок для масового читача чільне місце посідають детективи. Здається, що цей надживучий жанр існував завжди. Але це не так.
У 1809 році в Америці народився хлопчик, якому судилося стати одним із засновників детективного жанру. Цього хлопчика звали Едгар Алан По. Сьогодні цей письменник викликає нову хвилю цікавості, а втім, можна сказати, що непопулярним Едгар По не був ніколи. Жоден читач не може залишитися байдужим, коли йому до рук потрапляє книжка з коротким написом на палітурці: "Едгар По. Вибрані оповідання".
Основою більшості творів По є неймовірний випадок, смілива гіпотеза, вдале припущення. Письменник стилізував свої оповідання під описи реальних подій. Саме ця особливість творів Едгара По приваблювала практичних та енергійних американців, а потім і європейців. Серед оповідань письменника є, наприклад, своєрідні звіти про оживлення мерця, про повітроплавання, про подорожі на Місяць. Але особливо цікавили Едгара По таємниці людської психіки. Цій темі присвячені твори "Золотий жук" та "Вбивство на вулиці Морг".
Оповідання "Золотий жук" присвячене розповіді про розшифровку старовинного рукопису, яка призвела до знахідки багатого скарбу. Головний герой оповідання Легран був колись багатою людиною, але фортуна відвернулася від нього. Мало не жебраком стомлений життям Легран оселився на невеликому острові. Якось під час прогулянки Легран знайшов золотого жука і клапоть пергаменту. Ці знахідки довго не давали спокою головному героєві: у цих місцях колись бешкетував славетний капітан піратів Кід. Довгий час Легран присвятив вивченню знахідки. Впевненість, що за золотим жуком та пергаментом стоїть піратський скарб, не давала йому спокою. Нагрівши пергамент на вогні, Легран побачив, що під впливом тепла на ньому з'явився шифр. Завдяки майже нелюдській витримці, логіці мислення та насназі Леграну вдалося розшифрувати пергамент. Винагородою за титанічний труд став скарб капітана Кіда.
- "Золотий жук" (повний текст)
- "Золотий жук" (скорочено)
- У якому сенсі Легран назвав жука "золотим" під час другої зустрічі з оповідачем? Що змінилося в первинній характеристиці золотого жука? (та інші запитання)
Герой оповідання "Вбивство на вулиці Морг" — Дюпен — людина молода і енергійна. Дюпен — справжній інтелектуал. Його життєві обставини досить скрутні, але він регулярно купує нові книги та не втрачає інтересу до життя. За словами автора, усіх вражала величезна начитаність та свіжість уяви цього молодика. Дюпен починає приватне розслідування жорстокого вбивства на вулиці Морг. Цей злочин не схожий на всі інші: нічого не вкрадено, у кімнаті все шкереберть, а головне — трупи жінок понівечені з якоюсь нелюдською силою та завзяттям. Дюпен звернув увагу на те, що взагалі від цього вбивства віє чимось жахливим. Звичайно, поліції з її одновимірним мисленням годі відшукати вбивцю. Ведучи розслідування, Дюпен звернув увагу на те, що злочинець був винятково сміливим, спритним та сильним, а також на перекази випадкових свідків, згідно з якими вбивця розмовляв незрозумілою Якоюсь мовою. Після логічного аналізу Дюпен дійшов висновку, що злочин вчинила не людина, а тварина. Дійсно, винуватцем вбивства на вулиці Морг виявилася велика мавпа, яка втекла від свого хазяїна — матроса.
Недарма сам Едгар По називав свої оповідання логічними. Авторові завжди вдавалося показати невичерпність можливостей людського інтелекту. Едгар По досконало продемонстрував безмежну силу й глибину логіки. Дивно, що нині на батьківщині інтелектуального детективу панують зовсім інші читацькі смаки.
Творчість Едгара Алана По є надбанням усієї світової культури. У серці цього письменника жила незборима віра в людський розум, духовну силу, її непереможний потяг до знань.