Едгар Аллан По — Золотий жук

Усі три герої оповідання помиляються, та автор наголошує на тому, що ніколи не потрібно зупинятися, а необхідно вчитися на своїх помилках. На мою думку, Легран помиляється, коли не розповідає оповідачу і Джупітеру справжні причини своєї поведінки, нічого не пояснює і робить дивні вчинки, тож друзі вважають Вільяма божевільним. Якби обидва знали все про жука і пергамент, вони б допомогли Леграну в пошуках. Також Легран помиляється, коли довірився малограмотному слузі щодо визначення місця скарбу...

Точка зору не лише представляє певну оцінку зображуваного, а й відбиває світогляд і систему цінностей, які цю оцінку визначають. Нерідко в художньому тексті відбувається зіткнення різних точок зору, що надає читачеві можливість їх зіставляти та протиставляти, а також самому долучатися до процесу "пошуку істини". В оповіданні Е. По наявні три різних точки зору. Легран відразу здогадався, що зі шматком пергамента пов'язана якась таємниця...

Розповідь ведеться від імені оповідача, який був свідком зображених у творі подій, тобто від першої особи. Це близька людина головному героєві повісті Вільяму Леграну, його друг. У повісті "Золотий жук" Едгар По використовує композиційний принцип "розповідь в розповіді". Сюжет твору вміщено в додаткову оповідь (що може передувати сюжету або утворювати його "рамку"), а оповідач перебирає на себе роль свідка описуваних ним подій...

Точка зору оповідача почала змінюватися, коли Джупітер визнав свою помилку і виявилося, що негр переплутав, де ліве, а де праве око в черепа. Саме тоді оповідача охопили незвичайна цікавість і збудження.

Події відбуваються на Салівеновому острові поблизу Чарльстона у штаті Південна Кароліна. Герої шукають скарби на материку у горах.

Якби Джупітер не переплутав, де у нього ліве, а де праве око, друзі дуже швидко і легко знайшли б скарб. У такому випадку оповідь втратила б напруженість, оповідач і Джупітер швидко б зрозуміли дивну поведінку Леграна і ще до вечора перенесли скарби у хатину.

Це епізод у кінці твору, де Легран розповідає про ціле своє розслідування, пояснює усі обставини і загадки, які розгадав.

Задля створення ефекту достовірності оповіді Е. По використовує реальні географічні назви. Салівеновий острів – острів в Атлантичному океані, штат Південна Кароліна (США), розташований у гирлі гавані Чарльстон. Його названо на честь капітана Флоренса О'Саллівена, який прибув сюди одним із перших і заснував ірландське поселення в Чарльстоні.

У творі так описано острів: "Острів цей дуже незвичайний. Завдовжки він десь так зо три милі й майже весь покритий морським піском...

Легран був освіченою людиною з непересічним розумом, тому йому легко вдалося розшифрувати текст. Зображення кота підказало йому, що пергамент міг належати капітану Кіду. Той був англійцем, тому шифр був на англійській мові...

1. Містер Вільям Легран і його життя на Салівеновому острові.

2. Золотий жук – незвичайна знахідка Леграна.

3. Клапоть паперу, який вивів Леграна з рівноваги.

4. Джупітер розповідає оповідачеві про дивну хворобу Леграна і передає записку.

5. Друзі прихопили жука і вирушили на материк у гори.

6. Негр вилазить на височезне тюльпанове дерево.

7. Невдалі пошуки скарбу.

8. Джупітер визнає помилку, друзі знову шукають скарб.

9. Купа людський кісток і довгаста дерев'яна скриня.

10. Підрахунок коштовностей.

11. Легран відкриває друзям усі секрети.