I. Тримірність як форма буття (число три — головна категорія життя і мислення: тримірність простору, три категорії часу; три граматичні особи, триєдність Трійці).
II. Три світи у структурі роману:
1. Давній "єршалаїмський" світ.
2. Вічний потойбічний світ.
3. Сучасний московський світ.
4. Взаємозв'язок трьох світів (злиття їх у фіналі роману).
5. Паралельні ряди персонажів, шо підкреслюють об'єднаність світів;
6. Тріади персонажів (побудовані за принципом схожості зовнішності та у діях, наприклад: Пілат — Воланд — професор Стравинський; Каіфа — Берліоз — невідомий у Торгсіні, що видає себе за іноземця; Левій Матвій — Іван Бездомний — поет Олександр Рюхін; Банга, собака Пілата — кіт Бегемот — міліцейський собака Тузбубен).
7. Переміщення персонажів з одного світу в інший.
8. Персонажі, які не належать до тріад (Ієшуа Га-Ноцрі і Майстер — їхні дії зіставляються; Маргарита діє в усіх світах, вона — ідеал вічного кохання).
III. Вплив трьох світів на жанрову своєрідність роману (давній світ відображено в історикоепічному плані, філософська основа присутня в епізодах потойбічного світу, сучасні московські картини мають сатиричне забарвлення; усі жанрові форми створюють єдине ціле — роман).