"Магічний реалізм" роману М. Булгакова "Майстер і Маргарита"

Я — містичний письменник.

М. Булгаков

Дослідники творчості відомого російського письменника Михайла Булгакова одностайно стверджують, що фантастичні сюжети його творів віддзеркалюють глибокий містицизм світовідчуття автора. Так, М. Булгаков справді виявляв неприхований інтерес до небуденного, незвичайного, і своє зацікавлення він особливо яскраво показав у романі "Майстер і Маргарита".

"Магічний реалізм", властивий роману, проявляється у постійному співставленні містичного та буденного. Справді, що може бути буденним за бажання двох літераторів, Бездомного та Берліоза, випити абрикосової в кінці задушливого спекотного дня на Патріарших ставах? Що незвичайного може статися з освіченими діячами культури, атеїстами за переконанням? Однак містичне поряд, і до їхньої розмови про Ісуса приєднується дивний на вигляд громадянин, який чи то глузує з колег по перу, чи то є божевільним. Він стверджує, що Бог існує, доля кожної людини визначена наперед і .навіть передрікає Берліозу близьку смерть через відтинання голови, адже "...Аннушка висе купила олію, і не лише купила, але навіть і розлила". І герої роману, і сам читач думають, що це якийсь розіграш, аж до епізоду, у якому Берліоз послизається на розлитій олії й попадає під трамвай. Ми розуміємо, що у творі на сцену виходять нелюдські містичні сили.

Дійсно, у Москву початку XX століття прибув сам Сатана (Во-ланд) зі своїм оточенням — Коров'євим-Фаготом, Азазелло, котом Бегемотом та Геллою. Ця компанія починає виробляти дивні речі, і здається, що далі події будуть розгортатися лише у фантастичній площині. Та це не так. Поряд із незвичайними витівками потойбічних сил М. Булгаков талановито показує і викриває цілком земні буденні вчинки, людські пристрасті. У Будинку літераторів з міщанською самовдоволеністю бенкетують представники культурної еліти.

Директор вар'єте Лиходєєв ніяк не може отямитися від великої кількості алкоголю і згадати, коли це він підписав контракт про сеанс чорної магії. Урешті-решт невідома сила миттєво переносить його до Ялти. Коров'єв-Фагот цілком поземному дає хабар голові житлового товариства Босому, щоб той дав дозвіл на проживання Воланда у квартирі Берліоза.

Те, що магічне й буденне йдуть поряд, особливо яскраво показує епізод виступу Воланда у московському вар'єте. "Чорний маг" просто розважається з метою побачити, чи змінилися москвичі за час його відсутності, й констатує: людей "зіпсувало квартирне питання" . Замість викриття фокусів компанія Воланда викрила моральне обличчя суспільства: глядачі жадібно хапають гроші, жінки сипонули на сцену за модними речами, і на обличчях людей світиться невгасиме прагнення до наживи. По закінченні сеансу всі гроші обертаються на папірці, а модні жіночі речі просто щезають.

Єдиною цілковито містичною сценою в романі є картина балу в Сатани. Тут ми бачимо й незвичайну підготовку головної героїні Маргарити до свята (чарівний крем, поради Коров'єва), і прийом нею гостей, які виявляються давно загиблими відомими злочинцями й убивцями, і виконання прохання Маргарити повернути їй коханого... Однак ці фантастичні епізоди тільки підкреслюють буденність міста, яке живе своїм життям за стінами бального залу.

"Магічний реалізм" — ось як характеризують роман Михайла Булгакова "Майстер і Маргарита". Поряд із зображенням незвичайного письменник увів реальні картини життя, показавши проблеми й моральні засади сучасного йому суспільства.