Завантаження
Оксана Балабан, "Небо було важке, водянисте..."
Небо було важке, водянисте.
Хмари повні людського горя
Штурмували як хвилі Чорного моря
Землю чорну, родючу. Ховали сонце її барвисте,
Ховали світ від голодних очей.
Враз вони розійшлися...