Оксана Балабан
Балабан Оксана — доцент кафедри прикладної фізики і наноматеріалознавства Національного університету "Львівська політехніка". Займаюся педагогічною та науковою роботою, а паралельно з тим пишу поезію та прозу. Я викладаю загальну фізику та спецкурси, що пов'язані з прикладною фізикою та наноматеріалознавством. Моя наукова робота переважно стосується матеріалів літієвих батарей, суперконденсаторів, конденсаторів радіочастотного діапазону, напівпровідникових структур, датчиків різних фізичних полів, матеріалів терагерцового діапазону та ін.
Під час навчання в школі почала інколи писати поезію. Активніше цим займалася вже упродовж своєї педагогічної та наукової діяльності. Вірші в мене на різну тематику: про природу, відносини, кохання, науку, фізику, музику, війну, про рідний край, про Волинь. Останнім часом писала поезію про війну, прозу про Волинь, домашніх улюбленців, навіть про екзаменаційну сесію. 11 червня 2024 року презентувала свою поезію та прозу на своєму першому творчо-поетичному вечорі, який відбувався в Науково-технічні бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка". Одного разу опублікувала в фейсбуці відео з презентацією мого вірша, присвяченого моїй подрузі, — отримала багато переглядів та схвальних відгуків, а також краплю сміливості для подальших публікацій.
Я в соцмережах: https://www.facebook.com/profile.php?id=100009045362585
та https://www.tiktok.com/@oksana_balaban?_t=ZM-8t3sfiLa44E&_r=1
Небо було важке, водянисте.
Хмари повні людського горя
Штурмували як хвилі Чорного моря
Землю чорну, родючу. Ховали сонце її барвисте,
Ховали світ від голодних очей.
Враз вони розійшлися...
Читати повністю →