Соборна, вільна Україна,
І є надія у всіх нас:
Ми живемо в щасливий час.
У час, коли будуємо Державу,
Коли наснаги вдосталь є,
А головне, що є бажання —
Зробити все понад усе!
Тож в цей буремний, лихий час,
Згадаймо видатну подію,
Річницю кормчого — Тарас,
Який вселив Державницьку надію.
Його твори, немов шлях,
Дороговказ у майбуття,
Нездоланна міць таланту,
Вселяє в душу почуття.
Ті почуття — до власного народу,
Традицій, спадщини, культури і батьків,
Упевненість у власну історичну перемогу,
І віра в силу ідентичності і гарт синів.
Ми розбудуємо державу,
Якой пишатимуться всі,
І наш Кобзар для нас натхнення,
Тарас Шевченко — назавжди!
Низький уклін, тобі, Тарасе,
Людське Спасибі кажем ми,
Свободу й волю на вівтар
Поставим ми, твої сини.
Ми будемо боротись до несхочу,
Поки краплини крові є,
І Україна вільна буде
І хай цвіте понад усе!
Патріотизм і відданість Державі,
Повага й чемність до матусь, батьків,
Тож квітни Україно, вік у славі
Плекай щасливих ти синів!
Еліта уособлює державу,
Еліта — це поводирі,
І наш Кобзар — великий геній,
Він прикладом для нас служив.
Зразком особи, що творила,
Не знаючи жалю до власних сил,
Зразком того, як Батьківщину слід любити
І направляти творчий пил.
Тож пам'ятаємо завжди,
Тебе, славетний наш Тарас,
Із щирістю Спасибі кажем ми,
Ти в серці кожного із нас!
05.01.2004