щоразу, як ввечері темряву сумнів наповнює,
в твоїй голові відбуваються повне затемнення,
тайфун, ураган і цунамі з тропічною повінню.
а світ тебе бачить. такого, яким ти задуманий
творцем та природою, хвилями світла космічного
із пилу та глини, що подихом всесвіту збурені,
орнаментом долі постали на тлі історичному.
а світові байдуже всі твої муки та сумніви:
та хто я? чи зможу? та кращих за мене он тисячі!
і сила здригає тебе тектонічними зсувами —
бо світ зачекався на тебе, осяяний світоче
© Ольга Бурканова #EnlitePoetry