Ти знаєш правду.
Як ти тепер з нею житимеш?
Ні, ти почув, але не затямив поки що. Бачиш — палає "над прірвою в житі" вже. Чуєш — тонко? То життя твоє повз свище.
Сліпим прикинешся? Байдужим, втомленим філІстером? Не врятує, себе не надуриш — знищиш. Відчуваєш, як міцно вже в грудях стисло? То твоє особисте пекло все ближче.
Contra spem spero! Ти Бог, що може створити все, що бажає — Світ прекрасний і райські кущі, але твориш пекло собі замість рая і душа твоя вже по швах тріщить
© Ольга Бурканова #EnlitePoetry