Така ж маленька і квола, звита з кісток і негараздів.
Звикла палити багаття посеред квартири,
Мовчати відверто, надмірно, доволі нещиро.
З паркету складати купку
Невиховано і грубо.
Вхопила найгірше зі свого театрального шлюбу.
Зухвало кажеш "це хто?" і одразу скидаєш слухавку.
Навіть якщо не зробила правильних висновків.
Це вони подарують тобі мелодичний приспів –
маленькій квітці, задушеній дзеркалом мазди.
Маленькій принцесі – від смерті до ранку кволій,
Від серця до прірви, до рани на видноколі.
02.11.23