Чи полюбиш так само, як сонце закохане в небо?
Так само, як зорі, розпластані понад дібровою,
Ледве чутно говорять до моря ласкавою мовою.
Чи зумієш до мене промовити слово так само?
Це не заклик до чогось, мені стало безмежно цікаво.
Як дитина вразлива шукаю в тобі порятунок,
Позначаю тебе олівцем в середині малюнків.
Мама насварить: втрачаю бо час і папір,
Це не мистецтво, а лишень безглузда сатира.
06.04.24