Знаєш, я часто не розумію твоїх думок.
Та й вчинків теж не розумію.
Твій егоїзм, та слів дурних поток.
Я б втік, я так цього волію.
Дурний. Бо хоч не в силах жити так.
Я повертаю навкруги, від чого б сильно плакав.
Я звик. Тримати своє при собі.
Тому й завжди себе, до тебе повертаю.