В.Б.
Це кафе – добрий шлунок з кавою,
І шпалери тамують музику.
Ти був блиском очей уславлений
І відбірним зерном злузаний.
Ця кельнерка принесла чашечки
І – узором по них покрученим.
Ти сидів, нестарий, незлащений.
Вони пили, плили шипучкою.
Ти їм купиш в папір загорнуте
І торкнешся руки у самої.
Вона буде браслетним золотом
Ув очах твоїх тепло плавитись.
Ти приїдеш додому, зважений,
Розпростертий на сни і оплески.
Вона буде важкою пряжею
Виплітатися на сорочку.