Білі скрипки стримлять кам'янисто, І рука партитурами сколота. Очі ніжним тоненьким листям Із дрібними прожилками золота Вибігають на камінь неприбраний – Камінь пилом стікає просіяним. Небо падає квітними липами І заплутується поміж віями.