Вірші (2)

Анатолій Крат

Анатолій Крат


*
ти мій зір
який одвіку маю
крові дзвін
що в жилах виграє
я злидар
коли тебе втрачаю
я багач
коли ти поруч є


*
і навіть уві сні
я бережу
твою посмішку
і зорі
твоїх очей


і навіть уві сні
я промовляю твоє ім'я
торкаюсь рукою
твого волосся
і цілую
твої вуста


і навіть уві сні
я боюся
порушити


цей
сон


*
ніч залишає
на наших обличчях
тінь смутку


як довго
ти мене не бачила


як довго
я тебе не бачив

***
простягаю до тебе
руки


і торкаюсь твоєї
тіні


я крокую по лезах
муки


у твої почуття
нетлінні


загусає довкола
тиша


павучком у твердім
бурштині


ти хвороба моя
колишня


що мене допікає
нині