Думаю, що все гаразд і тут нікого не було. Щоранку у вихідний день, щоб раніше за всіх і без черги потрапити до океанаріуму, відвідувачі займають чергу до каси за годину до відкриття і чекають на прихід касира. Робочий день починається о восьмій годині, а люди вже приходять о сьомій. Хтось у місті ще спить, а хтось уже йде в касу. У Києві в кожного різний час початку робочого дня. У когось починається о сьомій годині, а в когось о восьмій, а є люди, які відпочивають цього дня і встають раніше за всіх, щоб зробити свій вихідний якомога довшим, побувати в різних місцях та відпочити. Кожна людина, яка живе в Києві, живе своїм життям. Має свій робочий час, у який вона має з'явитися на роботу і почати виконувати покладені на неї обов'язки. Хтось зараз прибирає вулиці, а хтось працює в офісі, а є люди які щоранку відвозять людей від одного місця до іншого. Деякі люди працюють вночі і охороняють різні заклади від порушників. У кожного своя робота і кожен її виконує досконало. Одна робота допомагає іншій. У Києві все пов'язано з собою. Це велика система Києва яка починається з перших променів сонця яке дуже повільно нікого не турбуючи з'являється з музикою і лягає жовтим світлом на все місто і кожного запрошую до початку нового дня. Так відбувається щодня, але іноді сонце не з'являється на обрії, а замість нього рано вранці по небу пливуть хвилями похмурі хмари, що не дають великому сонцю з'явитися в житті людей і накривають холодом ціле місто. Кожен ранок буває різним і сяє по своєму та особливо. Але погода ніяк не впливає на життя людини. Щоранку, яка б погода не була, людина прокидається і з посмішкою або без неї йде на роботу. Всі, хто працює на роботі, допомагають один одному і роблять життя набагато кращим. Океанаріум допомагає людям відпочивати й отримувати задоволення. У кожній людині має бути щось нове в житті і те, що відволікає від буденного життя і того, що було вчора. Заклад морського світу став для людей чимось новим. З першого дня відкриття всі хто чув про це місце одразу йшли до нього. Деякі відвідувачі приходять сюди кілька разів і не збираються зупинятися. Океанаріум подобається всім хто тут був і з часом приходять ще щоб відпочити. Це місце не для одного відвідування. Усі бажають на власні очі подивитись на морських істот та побачити інший світ, що знаходиться дуже далеко від людей, в океані чи в морі та відпочити від роботи та міста. У кожного є можливість побачити морський світ по телевізору, але не у кожного є можливість побачити по-справжньому все, що відбувається під водою і на глибині. Все, що недоступне, знаходиться через скло.
Залишилося двадцять хвилин до відкриття. Але ще до початку робочого дня весь океанаріум обстежує Сергій і тільки після його згоди відчиняє двері та чіпляє табличку з написом "Відкрито".
Сергій відповідає за здоров'я кожної істоти, яка перебуває в акваріумі і живе в комфортних умовах. Оглядає кожен акваріум для того, щоб не було нічого зайвого і все було як потрібно, чисто і охайно. Головний працівник який відповідає за все що там відбувається. Виконує майже всю роботу, що стосується цього закладу. У нього на бейджі написано ім'я Сергій. Чому так? Адже тому що це його найулюбленіша робота, яку він виконує із задоволенням. Закоханий у це важке життя яке відбувається тут. Щоранку заходить всередину і виконує роботу дбаючи про кожну істоту, що всередині, а коли бачить її, то з нею вітається як людина з людиною. Розуміє що всі істоти живі і розуміють що відбувається за межами акваріума. У свій вільний час також перебуває всередині. У суботу замість вихідного дня йде на роботу і з радістю працює, коли у всіх співробітників вихідний день. Розуміє, що кожен день потрібно доглядати за акваріумами і за тими, хто в них живе. Більшу частину свого життя проводить у цьому закладі в який закоханий з першого робочого дня. Це одна єдина робота що подобається в житті і не схожа на інші. Океанаріум дар моря й океану. Жодного разу не побачив на власні очі, що насправді відбувається, коли зачиняє двері та йде додому відпочивати й чекати на новий день і нове життя в цьому місці.
Сергій зупинився біля входу. Усі морські істоти завмерли на місці. З першими звуками дверей в океанаріумі все повертається до звичайного життя. Кожного разу, коли Сергій заходить всередину, зупиняється біля входу і, як завжди, зупиняється біля сходів і набирає повні легені свіжого повітря і ні про що не думає. З посмішкою зустрічає новий робочий день.
Сергій подумав:
— Це добре коли людина з посмішкою зустрічає своє робоче місце. Не запізнилася на роботу і попереду у неї буде цілий день, який вона проведе в цьому улюбленому місці, де вона із задоволенням працює. Це головне що може бути в житті. Робота повинна приносити задоволення і щоб людина яка приїжджає до неї з радістю відчиняла двері і з посмішкою заходила всередину. Добре коли є така робота на яку хочеться йти і не спізнюватися. З радістю зустрічати співробітників і своє робоче місце.
До відкриття залишилося п'ятнадцять хвилин. Усередині тиша.
Сергій сказав:
— Нічого страшного сьогодні вночі не було.
Насправді тут було зовсім інше життя. Усі розважалися і сміялися, а хтось під водою танцював.
Сергій сказав:
— Усе спокійно. За весь час роботи під час відсутності нічого не сталося. Я вже кілька років працюю. За весь час роботи нічого не трапилося. Я задоволений тим, що в мене є така хороша робота, від якої я отримую задоволення.
Сергій жодного разу не зміг побачити насправді яке тут життя вночі, але він інколи щось підозрював і не звертав уваги.
Сергій:
— Хотілося побачити як морські рибки вміють розмовляти. Можливо я ніколи цього не побачу і не почую. Це неможливо, а так хотілося щоб хтось сказав одне слово. Коли я дивлюся на них, то іноді мені здається, що вони мене розуміють, але нічого не можуть у відповідь сказати. Це, мабуть, моя надія, що я не один і всі, хто навколо, розуміють мене. Я відчуваю кожен рух кожної рибки й іноді мені здається, що вони щось хочуть сказати, але не можуть. Чому? Адже я з радістю їх вислухаю, — Сергій подивився вниз на підлогу, — але чомусь вони мовчать. Вони бачать кожен мій крок, а я їх відчуваю. Щось тут не так. Але що? І щось тут відбувається за моєї відсутності. Що? Я не знаю. Коли я зайшов сюди, то склалося таке відчуття, що щось тут не так і начебто тут хтось був, але якщо придивитися, то нікого тут не було, і ніхто сюди не заходив і не виходив. Жодного сліду людини, але відчуття, що вночі тут була гулянка. Але хто тут міг вночі гуляти коли були зачинені двері? Ніхто. Іноді кажуть, що недосяжні мрії збуваються і можливо я колись почую голос риб та інших морських істот, які скажуть мені слово. Хотілося в це вірити, але буде це правдою чи ні. Я цього не знаю. Такі речі неможливі, а можливо мені пощастить колись побачити на власні очі які насправді бувають морські гості в нашому океанаріумі. Я знайду з ними спільну мову? Це можливо чи ні? Я не знаю відповіді на це запитання. Досить мріяти. Потрібно зробити першу роботу, адже не багато часу залишилося до відкриття. Насамперед потрібно прибрати, щоб було чисто, — Сергій зашив всередину і подивився навколо, — таке відчуття, що тут сьогодні вночі хтось танцював. На підлозі краплі води, але звідки вони взялися? Усе на своїх місцях. Таке відчуття ніби тут по підлозі плавав корабель. Я перебільшую. Краплі води з'явилися на підлозі через танці риб в акваріумі, які, найімовірніше, бовталися у воді й махали хвостом так, що вода летіла через верх, — Сергій усміхнувся.
Океанаріум сам по собі займає площу кілька сотень квадратних метрів. Чимало і небагато. У ньому знаходиться багато морських істот, які розташовані так, що людина, яка перебуває всередині, насамперед зустрічає обличчям скло акваріума, а не все бачить здалеку. На вході в першу кімнату стоїть робітник закладу переодягнений у пірата, який перевіряє квитки у відвідувачів, але зараз його немає. У нього інша година початку роботи. Біля входу і пірата на стіні синього кольору висить величезна картина, на якій намальований ліс, а не вода. Чому саме цю картину повісив власник закладу? Невідомо. Біля картини знаходиться гардероб і перші двері в середину морського світу, а там живуть всі морські істоти, а зараз вони відпочивають після неспокійної ночі і в них спокійний вигляд. Наче всю ніч вони не розважалися, а спали й відпочивали.
Відвідувач, який заходить всередину, зустрічає Акулу разом зі спокійною і тихою музикою без слів. Музика грає від початку відкриття до закінчення. Мелодія заспокоює кожного хто заходить всередину. Одразу й кожного забирає у свій світ. Відпочиває тілом і душею. Музика завжди спокійна і зливається з морським світом в один світ морської глибини. Одразу викликає відчуття спокою з легкого морського повітря з прохолодою, стає легше. Кожен потрапляє в інший світ. Тут все по іншому ніж у реальному світі людей. Глибокі кольори які поглинають всі негативні почуття і заспокоюють. Кольори спокою малюють велику надію на життя.
Пірат, який зустрічає на вході відвідувачів, завжди посміхається кожній людині. У нього незвичайний сміх і він так сміється назустріч кожному хто приходить. Іноді сміється голосно, а іноді тихо але завжди всі чують його сміх. Неможливо не звернути увагу. Після сміху пірата людина, яка заходить всередину, показує квиток, а пірат з посмішкою дивиться на нього і віддає назад і проводить по сходах рукою, запрошуючи пройти далі й зайти в першу кімнату.
Перші двері відкривають світило в інший світ. В акваріумі живе багато морських істот привезених здалеку. У першій кімнаті по обидва боки вода і межа між водою і морськими істотами це дуже товсте скло, що відокремлює людей від іншого світу. Одразу виникають різнокольорові відчуття і в кожного вони свої. Простір зі скла і без кордонів нових думок. Океанарієм має три кімнати. У кожній кімнаті різні морські істоти і вони відрізняються одна від одної видами. Одні живуть від інших і в кожної кімнати своя атмосфера. Відвідувач спочатку заходить у першу кімнату. Дивиться із задоволенням на всіх істот, а потім йде в іншу, і так до самого кінця. Морські істоти розділені між собою, і так щоб можна було побачити їх окремо і порівняти.