Один з дядьків з металошукачем почав ходити навколо криниці і натрапив на залишки старого відра, знайшов монету і, відсовуючи повалену колоду, він побачив якусь тряпчину, потяг за неї і дістав книгу. Це була та сама книга ДУШ, яку біля криниці ховала молода дівчина.
І все, я прокинулась. От, блін, виходить книгу ДУШ знайшли звичайні "чорні копачі". Це видіння чи то сон мене дуже засмутило. Я тепер розуміла, що навряд чи зможу відшукати цю книгу.
Поки я розмірковувала про те, де шукати книгу ДУШ, Сергій приготував каву та нагадав, що за три години ми маємо бути вже у Борисполі.
РОЗДІЛ 30. ЗУСТРІЧ
Я поки їхала до аеропорту відволіклася від роздумів про книги і була налаштована на цікавий відпочинок. Розглядаючи в інтернеті екскурсійні тури по Болгарії, я намагалася визначити, куди поїду в перший день, а куди на другий. Ось ми вже зайшли в автобус і я була дуже здивована, бо в нас з Сергієм місця були не поряд. Я сіла на своє крісло і чекала пасажира, який мав їхати біля мене, щоб домовитися з ним помінятися місцями. Прийшов високий хлопчина, він привітався з водієм і підійшов до мого сидіння. Час зупинився. Ми просто завмерли і дивилися один на одного. Це був мій рідний брат НАЗАР.
Далі буде...