Качок

Олег Петренко

Сторінка 2 з 17

Вибирав різні вправи, але не мав жодного досвіду у їх виконанні. Приходив на тренування та виконував їх, згадуючи пояснення в Інтернеті. Для складання своєї програми у нього пішло кілька місяців, а вони потрібні були, щоб відчути себе і зрозуміти, які вправи потрібні, а які – ні. Все підбирав для своєї кращої форми. Він не хотів бути качком з величезними м'язами, хотів лише поліпшити свій зовнішній вигляд і стати спортивним хлопцем. І так він почав створювати свій власний комплекс вправ та відвідував зал через день. Тренувався так, як йому хотілося, і ні на кого не звертав уваги. Як було зазначено в багатьох програмах, має бути певний проміжок для відпочинку, А це – дві хвилини, і чотири повтори на одну вправу. Керуючись вказівками у програмі тренувань, він робив так, як треба, і інколи для експерименту сам змінював інтервал відпочинку на декілька повторів, уважно стежачи за своїм самопочуттям, і так коригував відпочинок і відпочивав між повторами набагато менше, а, бувало, більше, що дало можливість краще зрозуміти свій інтервал відпочинку, що підходив між вправою. Усе робив для відновлення м'язів і нормалізації дихання і не розслаблявся, що було зайвим у його розумінні, і не відволікався від свого режиму. Робив відпочинок хвилину або п'ять хвилин, залежно від ваги у вправі, і що більша вага, то більше відпочивав, але здебільшого він працював середньою вагою і відпочинок між повторами займав дві хвилини.

Від залу отримував задоволення, якого не мав від вечірніх посиденьок на лавці разом із друзями. І згодом відвик від вечірніх гулянь, а зал став їм заміною. За півроку, а спочатку було дуже важко, він пристосувався до всіх вправ і вже з легкістю виконував усю самостійно написану програму. У перші дні після залу довго не міг заснути, увесь організм перебудовувався, відчувався кожен м'яз. Коли змінювались форми м'язів, він відмовлявся відвідувати зал і хотів перестати тренуватися, та всіма можливими силами мотивації приходив до залу і далі продовжував піднімати штанги й гантелі. Побачив інший бік своїх страждань та подальший результат з поліпшення самопочуття і зникнення негативних думок після роботи. У нього з'явилась надія, що жахлива втома скоро зникне і далі тренування буде набагато легшим. Прокидаючись вранці, йшов на роботу, як усі, однак після завершення робочого дня не заїжджав додому, а одразу їхав до тренажерного залу, і це було нелегким випробуванням, стільки уваги приділяти спорту. Не кожен зможе після нелегкого робочого дня, коли вже немає сил і хочеться відпочити, якнайшвидше приїхати додому, приготувати щось поїсти, а потім лягти на диван і подивитися якийсь кінофільм, а в іншому випадку зустрітися зі своїми друзями, взяти пляшечку пива і посидіти на лавці, поговорити про якісь недолугі теми с хлопцями, які не мають жодного сенсу. Але Олександр зробив свій вибір і живе зовсім по іншому. Це було важливим і нелегким рішенням. У нього виникало таке відчуття невизначеності, коли була сильна втоми, і ввечері він уже планував на наступний день не йти до залу, а піти додому, але все ж таки після роботи збирався з силами і знову йшов тренуватися.

Він не знав, відмовиться від залу на середині шляху чи ні, і були різні думки, а коли бачив інших спортсменів, то розумів, що вони також стикалися з такими складнощами відвідування залу, і незважаючи ні на що, не здалися. Він не бачив свого майбутнього в залі, і все, що йому залишалося, так це терпіти, стиснувши зуби та йти темним коридором невідомості, і не знав, коли буде світло і просвіт та наскільки його вистачить тренувань. Щодня налаштовував себе, коли був на роботі, на тренування і у думках повторював, що йому потрібно зробити, і хоч як там важко було, необхідно піти в зал і підняти штангу. Після першого повтору штанги у нього одразу з'являлися сили і позитивне налаштування на тренування та подальше виконання програми. Згодом сам собі написав програму, а це відбувалося в ті дні втоми після роботи, і вона була легкою. У невеликий комплекс у нього входили найпростіші вправи. У кожному підході було прописано десять повторень, і на кожне повторення у вправі він додавав невелику вагу. Так було до четвертого повторення, а коли бракувало сил зробити десять повторень, він займався, як міг, тремтячими руками піднімав штангу і робив усе для бажаного результату. За рік тренування він збільшив навантаження у всіх вправах, і сам від себе не очікував такого. Був здивований і не міг зрозуміти, звідки в нього стільки сил, і тільки згодом, коли вже починав замислюватися над тим, що він сам зміг подолати всі труднощі тренування та залізного залу, які привели його до певного результату, побачив самого себе з іншого боку, а раніше не вірив у себе і багато в чому сумнівався, що іноді зупиняло, але він не зупинився.

Ніколи не міг подумати про те, що в нього можуть бути такі атлетичні великі показники. Коли він прийшов до залу, це здавалося неможливим і недосяжним. Він вважав себе слабким невдахою, який ніколи нічого не досягав і жив без будь-якої надії на краще майбутнє. Подолавши стільки труднощів, він отримав багато переваг, а друзі почали зовсім по-іншому ставитися до нього, та й на роботі змінилося ставлення. Багато хто із знайомих почав цікавитися, як йому вдалося досягти таких результатів, і Олександр не соромився, розуміючи, що люди так само хочуть змінити своє життя, і кожному, кому було цікаво, давав консультації. Багато хто змінював своє життя, починаючи ходити до спортивного залу. Ті, хто не вірив у себе, як Олександр, згодом отримали результат, а всього-на-всього потрібно було працювати та долати труднощі, не зважаючи ні на що. На своєму досвіді знав, який потрібно пройти шлях для досягнення мети і відчув на собі усі ті моменти, що заважали, і сам їх подолав, а багатьох вони і по цей день турбують та не дають йти далі, а це внутрішні перешкоди та сама надокучлива не впевненість в собі.

Олександр зовсім змінився, він почав цінувати вихідні дні, тишу, теплий чай і смачний сніданок, а до цього ніколи не звертав уваги на такі речі. Усе, що йому довелося пережити упродовж року, і весь той біль, від якого раніше тікав, то зараз почав цінувати і розуміти, який він пройшов нелегкий шлях і біль зробив його сильнішим і тепер йому набагато легше долати різні перешкоди в житті. Зрозумів, для того, щоб змінити своє життя, потрібно важко працювати. Завжди буде нелегко, а бажаний результат приходить не так швидко, як хочеться.

І ось Олександр стоїть у залі, дивиться на себе в дзеркало й згадує ті моменти, коли йому було важко і він відмовлявся тренуватися. Зараз же повною мірою бачить досягнення, піднімає великі ваги, про які раніше тільки міг мріяти. Займаючись у залі на перших тренувань і дивлячись на тих, хто піднімав від підлоги неймовірні ваги, ніколи не вірив у себе, що в нього так вийде, і бачачи таких спортсменів, йому було ще складніше пересилити себе та піти робити вправи з тими, хто втричі сильніший та має в п'ять разів кращий вигляд. Усі, хто був поруч, майже всі були з великими об'ємами м'язів, з атлетичною статурою, і йому було ніяково й соромно за свій зовнішній вигляд. Усі, хто приходив тренуватися, мали свою мету: хтось хоче схуднути, хтось набрати м'язову масу або здобути атлетичну статуру. Були й ті, які хотіли стати величезних розмірів і таких, про які багато хто мріє, і тому потрібно перед тим, як почати над собою працювати, усе ретельно обдумати. Якщо перестати тренуватися, то зовнішній вигляд змінюватиметься, а якщо тренуватися за програмою, то він покращуватиметься, і людина ставатиме іншою, і тому потрібні щоденні або через день фізичні навантаження для підтримання форми. Хто не отримав бажаного результату, той не йде далі, не збільшує силові показники і залишається на одному місці, а щоб були зміни, потрібно багато працювати. Олександр розумів, якщо він перестане тренуватися, то стане меншим. У нього не було бажання зупиняється, йому подобалось те, що він зараз бачить у дзеркалі, а бачить він молодого хлопця з атлетичною статурою. По собі помітив, що вже має інший зовнішній вигляд і сам себе не впізнає. Ніколи не міг подумати, що зміниться, і це завдяки тому, що він не здався, а тренувався, і не зупинився. Самостійно вибрав ті дні, коли буде тренуватися, і якщо б він відмовлявся від тренувань, то зараз не отримав би цього бажаного результату. Після роботи та у вихідні дні не хотів ходити в зал і відмовляв сам себе, і на його очах з'являлися сльози, відчував по всьому тілі біль, і після тренування було важко встати з лавки і піти додому, і всі труднощі долав заради своєї цілі. Після закінчення тренування деякий час сидів у залі й намагався відновити сили для того, щоб встати та повільно йти додому. А вдома одразу йшов на кухню та готував собі щось поїсти – шматочок м'яса, варене яйце і протеїновий коктейль.

Коктейлі були смачні, вони швидко відновлювали сили. Олександр дізнався, що після тренування потрібно правильно харчуватися. Не відмовлявся від їжі і знав, що потрібно їсти тоді, коли хочеться.

Олександр поправив шкарпетки, підтягнув шорти, пропрасував рукою футболку, розвернувся і вийшов у зал зі штангами. Тут нікого не було, сьогодні прийшов за дві години до закриття. Біля входу стояла адміністраторка, а за її спиною на дерев'яному стелажі в баночках та пакетах різноманітного кольору – велика кількість спортивного харчування, яке можна було після тренування купити. Усі, хто приходив до залу, купували спортивні батончики, а після тренування замовляли спортивні молочні коктейлі, і адміністраторка, молода дівчина років двадцяти п'яти, робила різні коктейлі, які замовляли спортсмени. Олександр посміхнувся їй і пішов до штанги, налаштовуючи себе на першу вправу. Сьогодні був невеликий комплекс вправ.

Олександр:

– Так, я зроблю свій комплекс вправ, а це: жим лежачи, чотири підходи по десять разів, і в кожен підхід я буду додавати вагу по десять кілограмів. Мені цього буде достатньо. Я не хочу робити більші навантаження, а тим паче, вже пізно і нікого немає в залі, окрім дівчини-адміністраторки. А раптом на мене ляже штанга і я не зможу її підняти, то як тоді бути? Мені доведеться непереливки, а дівчинка біля стійки особливо мені не допоможе.

1 2 3 4 5 6 7

Інші твори цього автора: