Подивився на годинник та сьогодні новий день та будуть деякі зміни але які? Він цього не знав і у нього виникало питання, що скаже на його проблему психолог, і що йому запропонує. Прийде лікуватися за допомогою таблеток або, можливо, доведеться просто ходити до психолога і вчитися розмовляти. Який метод лікування буде призначено Олегу? Цього не знав, але ніякого іншого виходу в нього не було і все, що йому залишалося, так це йти на зустрітися віч-на-віч зі своєю проблемою, яка вже турбує багато років, і вже з іншою проблемою, яка почала з'являтися кілька років тому. Це та проблема, яку озвучив мамі та почав забувати певні дні свого життя. Забуває все з прожитого дня і нічого не може згадати, але тут була лише одна відповідь, а це була робота спеціальних служб, які постійно стежили за Олегом та переслідували його у своїх цілях. Дивилися за ним і за кожним його кроком і за тим, чим він займається у вільний час і в цьому був привід його зовнішній вигляд і спокійне обличчя. Зовні він був дуже розумною людиною, але сказати не міг ні слова і це їх спантеличило та ще більше вони нічого не розуміли і те, що хлопець має сильний інтелект, але не може говорити, а в чому була справа? Цього ніхто не знав. У його житі побували різні спеціальні служби і кожна служба залишила свій відбиток і інші служби про інші служби не знали і кожна служба думала, що вона одна в його житті.
Подивився на свого брата, а вони продовжували жити в одній кімнаті, як колись у дитинстві, але за цей час нічого в їхніх стосунках не змінилося і все залишилося, як колись. Брат мав своє життя і він уже працював і мав дівчину. Час від часу його не було вдома, але сьогодні залишився вдома, а не в своєї дівчини ще спав. Олег його не будив і нічого не розповідав про те, що він сьогодні піде до психолога. Батьки в іншій кімнаті і вирішили вранці нікого не будити та самостійно зробив каву і випити її в тиші. Подивився на годинник, а минуло всього десять хвилин і швидко підійшов до шафи, одягнений звичайний одяг і вийшов із квартири. Початок роботи психіатричної клініки був із дев'ятої години. Хотів якнайшвидше потрапити до психолога на першу консультацію та дізнатися, що насправді з ним відбувається, адже це його дуже турбувало і не давало спокійно жити. Вийшов з дому і швидкими кроками пішов до зупинки, зупинився і вирішив не сідати ні на якийсь міський транспорт, а самостійно піти та прогулятися дорогою лісом, що знаходився недалеко біля будинків. Ішов і дивився на дерева, інколи ж у небо і слухав спів птахів. Чув як далеко від нього де знаходилася дорога автомобілі, що їздили, і у кожного був свій звук двигуна. Уважно слухав їх і вже розумів, що за автомобіль проїжджає дорогою, але найбільше схвилювався тим, що зараз йому доведеться поспілкуватися з лікарем. Йому буде дуже важко розповідати про свою проблему, але це було справжнім мужнім рішенням щодо перших змін. Тільки він може поспілкуватися з психологом і розповісти і більше ніхто за нього не зможе вирішити його проблему, а брати когось із собою з батьків це було б не вдачею його віку. Був дорослим хлопцем і повинен самостійно відповідати за те, що відбувається в його житті. Як би йому важко не знав, що потрібно зробити все можливе, навіть якщо це займе більше години, коли він сидітиме навпроти психолога і розповідатиме йому про свою проблему. Повинен все від початку до кінця розповісти йому і тільки тоді зможе отримати відповідь, а так, якщо прийде і сяде на стілець, мовчатиме, у нього нічого не вийде. Психолог повинен також розуміти свого майбутнього пацієнта, що прийшов до нього за допомогою і того, що з ним відбувається, які у нього проблеми. Олег, коли пройшовся лісом, йому стало набагато легше, почав розуміти, що цей світ привітний і в ньому багато радості, а прогулянка лісом додала більше мотивації, щоб почати щось змінювати. Тепер йому хотілося йти не по одному лісі і гуляти наодинці, а з дівчиною, і поспілкуватися з нею на різні теми, провести приємний час, насолодитися життям. Адже цей світ створено не для однієї людини, а для двох. Якщо нічого не зробить то все життя про живе саме і ніколи не зрозуміє для чого в цьому світі є кохання і як від неї отримують насолоду. Що насправді пропонує життя, від якого він дуже далеко.
Вийшов до дороги, ще кілька метрів і побачив будинок серед високих дерев. Це те місце, куди йому треба звернутися за допомогою, а навколо нього росли ялинки, і попереду побачив огорожу та залізні ворота сірого кольору. Біля них стояв охоронець, котрий уважно подивився на Олега. Коли підійшов охоронець, одразу пішов на зустріч. Олег став на відстань кілька метрів і як завжди сказав:
— Доброго ранку.
Охоронець:
— Доброго ранку. А ви куди?
Посміхнувся але розуміючи те, що зараз він дуже сильно заїкатиметься і не зможе вимовити чітко слова йому стало соромно, а обличчя почервоніло, і незважаючи на те, що йому потрібно в будь-якому випадку відповісти охоронцеві та почав говорити такі слова і як завжди одне слово було дуже важко зрозуміти:
— Я прийшов сюди по допомогу. Мені треба записатися до лікаря. Хочу потрапити до нього на прийом.
Охоронець коли почув, як каже Олег, відразу зрозумів, що у цього хлопця великі проблеми і йому потрібна допомога, а працюючи тут довгий час він багато чого побачив людей з різними вадами і розуміючи хлопця у нього змінилися обличчя.
Відразу відповів:
— Добре. Проходьте. Ідіть уперед і з лівого боку ви побачите вхід. Зайдете туди, і всередині там буде адміністрація. Піді йдете до неї і все поясніть, вам допоможуть.
Олег усміхнувся від того, що побачив людину, яку він щойно зустрів і яка її розуміє і всім виглядом показав, що в його мові немає нічого жахливого, і в певному сенсі відчув підтримку. розпочати своє лікування.
— Дякую вам за допомогу.
Повільними кроками розглядаючи місце в якому опинився і будинок, що стоїть перед ним, а воно було старого образу і цей будинок збудували п'ятдесят років тому. Біля входу почав розглядати людей, які там стояли. Він був не першим, хто сьогодні відвідав цей заклад. На годиннику було без десяти дев'ятих хвилин і до відкриття ще залишалося десять хвилин, але не поспішаючи зупинився біля центрального входу і почав читати різні написи на стендах, що стояли біля входу. На них була різна інформація про заходи безпеки та намальовано мапу місцевості та написано різні захворювання і що в таких випадках потрібно робити. Олег усе розумів, швидко прочитав, і нічого такого не побачив. Проаналізуючи все, що було написано. Зробив кілька своїх висновків і за цей час минуло десять хвилин. Коли глянув на годинник, вдруге побачив, що вже треба йти. Підійшов до вхідних дверей, відчинив їх, зайшов до середини, а побачив жінку, що сиділа за склом, і верхи був написаний великий напис "Реєстратура". Підійшов, глянув на жінку, а вона сиділа в окулярах і її волосся було білого кольору. На вигляд їй було п'ятдесят років. Одягнений у білий халат. Жінка уважно дивилася на Олега та Олег підійшовши до вікна і ще більше почав хвилюватись, але не зупиняючись сказав:
— Доброго ранку. Вибачте мені, що я вас турбую. Ви не підкажете, якого лікаря я можу звернутися зі своєю проблемою.
Жінка уважно вислухала Олега, почула, як він розмовляє, а насправді хлопець має проблеми, і вона вже знала, куди йому треба звертатися. Від того, що він сказав, вона відразу зрозуміла те, що йому потрібно і саме якийсь лікар. Жінка довго не думала і відповіла:
— Доброго ранку. Ми можемо допомогти вам? Я бачу що у вас є певні проблеми, а у нас є дуже хороший лікар який розуміє такі проблеми, які є у вас, але він зможе прийняти вас о десятій годині. Зараз у нього консультація, і вона закінчиться за годину. Потрібно пройти в двісті третій кабінет який знаходиться на другому поверсі та зліва сходи до яких вам потрібно пройти та піднятися на поверх. А там ви самі побачите, до якого треба йти кабінету.
Олег:
— Дякую вам за допомогу.
Пішов до сходів, піднявся на другий поверх і коли відчинив двері, то побачив, що зліва від нього знаходиться завідувач відділення. Швидко підійшла, привіталася та сказала такі слова:
— Доброго ранку, а ви до кого прийшли?
Олег одразу відповів:
— Мені порадили у двісті третій кабінет, — кожне слово, коли він говорив, було затяжне та ледве зрозуміле.
Жінка відразу почувши як розмовляє хлопець відповіла:
— Добре. Я вас розумію, куди вам потрібно. У нас дуже хороший лікар і він вам допоможе, але потрібно буде деякий час зачекати. У нього зараз консультація і він звільнить о десятій.
Олег:
— Добре. Я не поспішаю і зачекаю.
Жінка:
— Ви можете посидіти біля кабінету і я доповім лікарю, що до нього прийшов хлопець, якому потрібна допомога.
Олег:
— Дякую за допомогу.
Олег підійшов до кабінету, подивився, а там були великі двері та поруч дерев'яні стільці. Подивився на годинник, а тільки минуло десять хвилин і ще треба було зачекати деякий час. Олег був дуже радий, що зміг сьогодні самостійно дійти цього закладу, а це був перший крок. Раніше у нього виникали думки почати лікуватися, але через втручання спеціальних служб та різних кримінальних авторитетів, які постійно його катували, у нього зникала мотивація до змін і не могла зосередитися над тим, щоб у житті треба щось змінювати, а ці знущання були видалені з його пам'яті, нічого не розумів і далі продовжував жити своїм життям. Нарешті, після того, як він відвідав ринок, а там відчув впевненість і свободу і завдяки тому, що Василь Іванович директор цього ринку завжди чемно ставився до хлопця, підтримував його, але ці спогади також забуті. Залишилися лише у підсвідомості та давали впевненість та надію на те, що в житті щось зміниться. Хотів згадати, що з ним відбувалося й ті моменти, дні про які нічого не пам'ятає, але всі спроби згадати навіть якісь шматочки спогадів були марними. Нічого не виходило і всі зусилля не давали жодного результату.
Дивився на підлогу і намагався згадати все, що було у житті, але нічого не виходило. Виникали якісь хвилювання, а серце починало битися набагато частіше і очі бігали навкруги. Нічого не відбувалося і жодних спогадів не згадував, а ті моменти залишалися в прірві, в яку йому доведеться зайти і побачити все , що насправді з ним відбувалося.