Знову при своїй думці залишаєтеся, — нахилив голову, — нічого не хочете міняти? Я розумію що ви дуже великий фахівець як треба вбивати людей але можливо ви мені дасте деякий час щоб прожити у цьому світі, трохи більше ніж ви запанували. Я ж добра людина і я цього заслуговую.
Демон:
— Коли я нападу на вас, ви це відразу зрозумієте.
Василь Іванович:
— Я вже зрозумів, що нічого не зрозумію, — зробив великий вдих і видих, — я вже повністю готовий до того, щоб ви на мене напали. Все зробив щоб вас переконати у протилежному але нічого з це не вийшло. Розуміє, що ви вже наполегливо готові мене позбавити життя, але запам'ятайте і раз і назавжди. Я своє життя просто так не від дам.
Демон:
— Ніхто ніколи просто так своє життя не віддає. Я це дуже добре знаю та тому я готуюся щоб забрати ваше життя так швидко щоб ви не помітили та це станеться будь-якої миті не зручне для вас.
Василь Іванович:
— Добре. Я чекаю, коли ви почнете нападати на мене.
Василь Іванович застиг на одному місці і став насправді чекати, коли на нього полетить демон і почне його до смерті бити, але Василь Іванович був готовий до всього. Демон не знав, що Василь Іванович у минулому займався боксом і його дуже сильний удар і швидка реакція і не так легко буде демонові, як він про це думає побити його. За кілька секунд почнеться дуже сильна бійка між директором ринку Троєщина і демоном, що прийшов з іншого світу.
Не довелося довго чекати як демон вже повністю був зосереджений, але моментами коли Василь Іванович намагався з ним завести розмову, він вагався, але це не дало жодного результату, всі старання були марні. У демона була певна мета і він знав для чого сюди прийшов і що йому потрібно було відмовити від його намірів, але не вийшло і вже пройшло кілька хвилин, як вони один проти одного стояли, вели розмову. Всі думки зникли, демон стиснув кулаки і швидко побіг уперед, а Василь Іванович злякався, подивився на нього і побачив, що його не зупинити, а він був набагато більший за розмірами і сильнішим, і куди бігти? Василь Іванович цього не знав. Хотів сховатися в продовольчому місці, але воно було закрите, а бігти назад до охоронців було дуже далеко і кликати когось на допомогу теж не було жодного сенсу, тому що охоронці йому не допомогли б і вони в будь-якому випадку ще більше злякалися і так само без вагань. Василь Іванович теж стиснув кулаки. Стояв на місці і чекав коли демон до того, хто біжить до нього, розуміючи що це безвихідна ситуація і потрібно зараз буде з ним боротися. Демон швидко під біг до Василя Івановича і вдарив правою рукою прямий удар, а Василь Іванович, коли в дитинстві займався боксом, навчився швидко ухилятися від ударів і досі залишилася гарна реакція. Швидко ухилився від удару і ступив убік, а демон пролетів біля нього і він здивувався тому, як йому так швидко вдалося уникнути удару. Демона це ще більше розлютило. Василь Іванович здивувався тому, як йому так швидко вийшло ухилитися від удару і це підбадьорило, і він уже став впевненим у собі і поменшало вагань до поразки.
Демон зараз стояв ззаду і зробив ще кілька кроків уперед і зупинився з похиленою головою показуючи своє невдоволення, а він такого не очікував, що людина зможе ухилитися від його удару і не злякатися, а стояти на одному місці, жартувати.
Демон звернувся до Василя Івановича і глянув злим поглядом, а очі в нього були червоного кольору:
— Це просте везіння.
Василь Іванович ще більше був наляканий але посміхався розуміючи що тим, що він ухилився від удару і сильно розлютив демона.
Василь Іванович:
— Я ще не такий злий, як ти. І зараз маю ще одну пропозицію.
Демон невдоволено подивився:
— Ні, я ніколи не змінюю своїх намірів. Якщо я вирішив це зробити або мені наказав я не перед чим не зупинюся. Якщо мені наказали, то я його в будь-якому випадку виконую.
Василь Іванович:
— Це добре, що ви відповідальна особа і ніколи не нехтуєте наказом і завжди його виконуєте, може бути інакше. Я вважаю, що хтось із ваших демонів у чомусь помилився і це наклеп на мене та моє життя. Справедливо судити мене потрібно, і я намагаюся вам це пояснити, щоб ви зрозуміли та змінили своє рішення.
Демон:
— Це ваше рішення і бачення себе, а в мене є наказ, який я не можу порушити і не важливо, що ви зробили і чого не робили в житті. Це не від мене, це все залежить.
Василь Іванович:
— Я ж вам говорю і даю вихід зі становища. Донесіть мою пропозицію демону вище і він, можливо, змінить своє рішення по мені і все буде інакше. У будь-якому разі я завжди радий зупинитися і почати розмовляти і ще більше зацікавлений у розмові, коли це не справедливо стосується мого життя. Як я вже казав, я все вирішую словами, а не кулаками.
Демон:
— Ні, такого не буде.
Демон розвернувся і швидко пішов до Василя Івановича. Підійшовши до нього ще ближче до відстані удару і швидко вдарив лівий, правий прямий і Василь Іванович ухилився від першого удару та від другого, а потім відійшов убік і сказав:
— Демон зупинись. Я тебе благаю не роби дурниць. Якщо в тебе вже нічого не вдалося мені зробити, то в тебе набагато менше шансів мене перемогти. Я пропоную вирішити твоє запитання словами, а не кулаками.
Демон:
— Ні, нічого не вийде.
Знову вдарив лівий прямий і Василь Іванович уже не стримався розуміючи про те, що демон не зупиниться ні за яких умов і він надалі його намагатиметься вдарити і після того як демон ударив лівим прямий Василь Іванович знову ухилився і відповів лівим, правим прямим і два удари він наніс йому прямо в обличчя. Це було неприємне почуття і звук, що пролунав від ударів в обличчя демона. Василь Іванович, тримаючи в обличчя руки, ступив назад, а демон був розгублений і в його очах потемніло.
Він притиснув до обличчя руки, а Василь Іванович ступив назад і сказав:
— Я пропоную зупинитися.
Демон:
— Ні. я не зупинюся.
Василь Іванович:
— Я вже завдав тобі двох ударів, а ти мені жодного. Я набагато сильніший за тебе. Хтось із твого керівництва щось переплутав і ви не так добре мене знаєте, і я можу тебе дуже сильно побити і битиму, доки ти не підеш. Ти хочеш цього?
Демон:
— Ні. У тебе нічого не вийде. Я набагато сильніший і незважаючи на те, що ти підготовлений до таких зустрічей.
Василь Іванович подумав і в нього став незрозумілий вираз обличчя:
— Я в житті нічим не займаюся, окрім продажу речей на ринку та оформлення різних документів, і це моя робота. Я тільки друкую різні документи, а вміння ухилятися від ударів все це залишилося з дитинства. У дитинстві любив займатися боксом і не дивлячись на те, що я вже багато років нічим не займаюся і не роблю жодних фізичних навантажень все те, чому я колись навчився все це береглося в моїй пам'яті і тілі. І можу тобі надавати добрих стусанів. Ти краще подумай над моєю пропозицією, бо це все для тебе погано закінчиться.
Демон:
— Ні. Я не думатиму. Я робитиму ту справу, яку мені потрібно зробити.
Демон підняв голову і знову почав бити Василя Івановича і він ударив лівою прямою, а потім вдарив лівою ногою по нозі Василя Івановича і знову вдарив лівий прямий, а Василь Іванович швидко зробив крок назад і йому дуже не сподобалося, коли демон вдарив ногою, але він встиг відійти, відхилити голову назад, а так удар став набагато м'якшим по нозі Василя Івановича, і рукою в обличчя не дістав. Це не сподобалося, розлютило і побачив, що демон настільки вже зосереджений на тому, щоб зробити свою справу і не за яких обставин не хоче поступатися.
Василь Іванович:
— Добре. Я тебе попереджав і пропонував провести розмову і запам'ятай, якби я зміг, то я тобі радо допоміг, а так ти відмовився. Що ж тоді битимемося так як це потрібно, і не так що я тебе постійно шкодую і пропоную зупинитися. Тепер бачу, що ти не зупиняєшся і зараз побачимо, хто з нас сильніший. Демон:
— Так, побачимо хто з нас сильніший. Я не зупинюся. Василь Іванович:
— Добре. Я теж не зупинюся, поки не дійду до своєї мети. Я вперта людина і завжди доходжу до кінця і не перед чим не зупиняюся.
Василь Іванович ступив назад і в цей час демон ударив лівий прямий, а Василь Іванович ухилився від удару і відповів лівим, правим прямим і перестав бити лівим бічний. Кожен удар влетів в обличчя демона, і йому було дуже боляче. Від пропущених ударів зробив два кроки тому, і Василь Іванович не зупиняючись ні перед чим знову вдарив лівий, правий прямий. Демон почав ще далі відходити назад, притиснувши до обличчя руки. Василь Іванович знову почав його дуже сильно бити і не зупиняючись удар за ударом демона, що летіли в обличчя, а демон ховав обличчя за руками. Василь Іванович надалі продовжував його бити лівим, правим прямим і так ударив десять разів. Демон відходив назад і не знав що робити, а удари були настільки потужними, що він уже перед собою нічого не бачив і уважно подивився на демона, а він уже був розгублений і нічого не розумів, що з ним відбувається. Це були останні удари і це був удар у відповідь і завдав удару лівою ногою по нозі в проміжок коліна, а демон не витримав удар і став на одне коліно і завмер на місці. Василь Іванович уважно подивився на нього і підійшов з іншого боку, і одразу вдарив по правій нозі і демон опустився навколішки. Уважно подивився і завдав останній удар рукою прямо в обличчя. Демон упав на асфальт і вже нічого не зміг вдіяти. Був повністю непритомний. Василь Іванович уважно оглянув його, а демон був непритомний. Опустив руки і знову глянув на нього, а той лежав непритомний.
Василь Іванович:
— Ось бачиш чим усе закінчилося, а я тебе попереджав, що краще зі мною краще не жартувати. Якщо я хочу домовитися, то треба вмовлятись.
Демон почав світитися золотистим цвітом і за кілька секунд зник, а на його місці нічого не залишилося.
— Цікаво, а куди зник демон? Я думав ще з ним поспілкуватися після того, як він прокинеться, а тут його вже немає. Якісь дивні демони. З'явився невідомо звідки і так само втік. І що мені про це думати? Цікаво, що йому було від мене потрібне? Що я їм такого поганого зробив, що вони хотіли в мене забрати життя? Я ж добра людина і ніколи нікому нічого поганого не робив.
Василь Іванович нахилив голову:
— Якщо пощастить, то наступного разу.
Подивився на вхід у ринок, а там нікого не було.