Більше мені подобається питати хто і чим займається, і так само про себе говорити, — задумався, — краще перейдемо з розмови психології на тему знайомства. Мені більше цікаво дізнатися про людину і її минуле. Я розумію психології цікава, але сама людина ще цікавіша.
Юля:
— Добре, я б теж хотіла дізнатися, чим ти в житті займаєшся, які в тебе захоплення, і як проводиш вільний час від роботи.
Олег:
— Згоден. З нашої розмови я можу припустити, що ти працюєш психологом у якійсь компанії.
Юля посміхнулася:
— Ні, я ж говорила, що працювати психологом мені ще рано і потрібен досвід, а мене його немає, і для досягнення такого рівня ще потрібні роки. Я працюю в офісі секретарем, і мені подобається моя робота. Іноді буває багато паперової роботи, а це заповнення різних протоколів і контроль персоналу, який підлягає моєму нагляду і навчанню, який іноді мало розуміє мої вимоги до роботи. Найчастіше я виконую різні доручення свого керівника, який дає мені зовсім незвичайні завдання, а це сходити на пошту по посилки, принести обід із місцевого магазину, подати каву і провести гостей до нього в офіс, а так, не зважаючи на всі вказівки, я працюю з паперами та стежу за працівниками, які ще працюють на території, щоб вони нічого того, чого робити не можна, не зробили. У мене проста робота і в ній немає нічого складного, а ти Олег, де працюєш?
Олег одразу сказав:
— У мене теж проста робота і я працюю на складі різної техніки і займаюся оформленням замовлень. Робочий день по дванадцять годин, і я задоволений роботою. Мені робота подобається і в мене більше вихідних, ніж в інших і тих, хто працює з дев'ятої до вісімнадцятої години.
Юля:
— У мене такий робочий день і вихідні на вихідних, а як я розумію у тебе вихідні тоді, коли поставлять у графік?
Олег:
— Так. Буває два вихідних або три, і на початку тижня або ж наприкінці. Коли як випаде, все залежить від графіка і мого керівника, який робить такий графік для всіх співробітників. Роботу я виконую відповідально і тільки іноді роблю помилки в пакуванні замовлень, а це через поспішність, і тільки днями я зрозумів, через що в мене виникають такі проблеми.
Юля:
— Через що вони в тебе виникають?
Олег:
— Я під час роботи забуваю про свій внутрішній стан і тільки після нашого листування звернув на нього увагу, і вже відчуваючи спокій опрацьовую замовлення, слідкуючи за балансом, та не піддаюсь на жодні провокації й поспіх, що тягнуть за собою необдумані дії та помилки, які потім та одразу потрібно виправляти.
Юля:
— Психологія допомагає в усьому і скрізь, і навіть на такій роботі, як у тебе, вона потрібна, що б уважно все робити і без помилок.
Олег:
— Я тільки вчора це зрозумів і більше так робити не буду.
Юля:
— Тому я так само на роботі стежу за своїм станом і коли багато роботи і всім, щось потрібно допомогти, я піддавшись впливу одразу почну робити помилки і робити роботу не якісно, а психологія за багато років навчила мене тримати все в собі концентрацію і баланс, що не дає змоги мені виходити зі спокійного стану, і, не дивлячись на затребуваність мене для виконання багатьох завдань за один проміжок часу, я дотримуюся послідовності й не піддаюся поспіху, а так у мене б було дуже багато помилок, і кожен, хто був у цей час на роботі, був би незадоволений... І не знаючи, як би я після всього цього виглядала б.
Олег:
— Так, згоден, що на роботі буває дуже багато роботи і не завжди встигаєш все зробити, і найчастіше, коли починаєш поспішати, нічого не виходить, а потім ще потрібен час для виправлення помилок, і зрештою витрачаєш набагато більше часу, ніж зазвичай.
Юля:
— Тому, я дуже рада знати психологію і мати невеликий практичний досвід у ній, що допомагають мені впоратися з різними непередбачуваними на роботі ситуаціями.
Олег:
— Працювати потрібно і завжди обережно, а не беручи до уваги те, як почуваєшся, можна зробити не тією справою, що потім доведеться ще місяць безкоштовно працювати, і ніхто вже після того не поважатиме і всі обходитимуть стороною.
Юля:
— Так, і не важливо, на якій роботі працюєш, завжди потрібно знати хоч невелику частину психології, яка допомагає в колективі налагодити робочі процеси, а якщо немає таких знань, то в колективі можна стати зайвим і пропрацювати на такій роботі не довго. Я ось, наприклад, завжди посміхаюся своєму керівникові щасливою і доброзичливою посмішкою, і не так, щоб він лякався мене, а посмішки бувають різні, і багато хто багатьом не подобається, а треба легко і просто, і, не знаючи найпростішого, на роботі можна викликати підсвідомий конфлікт і неприязнь до себе. На це так само потрібно звертати увагу.
Олег:
— Я теж не раз бачив, як колеги так посміхаються, що самому стає якось не по собі. І найчастіше в таких посмішках не радість і добрі бажання, а глузування і підвищення себе над іншими працівниками.
Юля:
— Правильно сказав. Люди іноді не вміють посміхатися і самі створюють від незнання найпростішого собі труднощі і неприязнь, а потім не розуміють, від чого у них в житті з'являються такі проблеми. Не дивлячись на знання в психології, я відповідально виконую роботу і це подобається всім співробітникам. Якщо я б себе зовсім по-іншому поводила на роботі, то я думаю, що до мене всі б інакше ставилися, і я б там не працювала. Мій керівник дуже суворо до всього ставиться, і дивиться за всім, від нього залежить порядок на фірмі, — Юля задумалася.
Олег:
— У мене найпростіша робота і вона мені дуже подобається. Я працюю на складі інтернет-магазину. Моя робота здебільшого полягає в пошуку товару та збиранні замовлень, що є не так вже й складно, — задумався, — мені подобається моя робота і я отримую від цього задоволення.
Юля:
— Головне, щоб ти отримував від роботи те, що тобі потрібно. Це найважливіший фактор у житті. Якщо від роботи немає ніякого задоволення, то робота переростає подобатися, і весь робочий процес переростає в напругу. У такі моменти люди перестають бути щасливими, і продуктивність зменшується, а це нікому не подобається, а на роботі завжди важлива якість і кількість виконаної роботи. Ніхто не буде тримати біля себе співробітника, який не хоче працювати, і фірма через нього йде в збиток. Усі хочуть кращої роботи і високого зростання продуктивності, — Юля посміхнулася, — для мене щастя на першому місці, а без нього я б не працювала на своїй роботі.
Олег:
— Я з тобою повністю згоден. Кожна робота має робити людину щасливою, — Олег подумав, з'явилася пауза, — у мене зараз різко виникло питання. Ми говоримо про роботу і з нею з'явилася така асоціація появи в моєму житті сайту знайомств. Через роботу я опинився там, а в тебе як усе вийшло? Як же ти опинилася на сайті знайомств?
Юля:
— Як я опинилася на сайті знайомств? Це сталося зовсім випадково. Я побачила рекламу і вирішила зареєструватися на сайті знайомств і спробувати з кимось познайомитися. Я на цьому сайті недавно. Про нього чула дуже багато, і там можна з кимось познайомитися, зустріти кохання, але як чула там інколи трапляються несприятливі люди з поганими намірами, які бажають обдурити заради задоволення своїх потреб, але я знаю, що завжди потрібно бути обережним. Сайт знайомств — це ще одна можливість у робочий час із кимось познайомитися для стосунків, — усміхнулася, — а ти як там опинився?
Олег:
— Як я вже казав через малу кількість вільного часу. Я нещодавно зареєструвався на сайті знайомств. Все сталося тоді, коли побачив рекламу. Я багато чув про цей сайт знайомств, але в мене перша думка, яка з'явилася, коли я зареєструвався, що на сайті знайомств узагалі не реально з кимось познайомитися, але я не зупинився і почав пошук.
Юля:
— У кожного там по-своєму все складається, і мало хто вірить у чесне й успішне побачення з такого сайту. Я теж не вірила в те, що там можна з кимось познайомиться, але виявилося не все так погано як могло бути.
Олег:
— Можливо, нам пощастило так швидко знайти одне одного на сайті, і ми зараз сидимо і спілкуємося.
Юля:
— Пощастило. Мені здається за моїм аналізом, а досвіду в мене не так багато, і я впевнена, що на сайті в кожного все відбувається по-своєму, і є ті, хто роками шукає і не може знайти, а це я помітила за переглянутими анкетами і датами їх створення. Багато анкет було створено рік і два роки тому, і, судячи з їхньої дати створення, користувач уже тривалий час проводить на сайті і ніяк не може знайти підходящу для себе людину. За проведеним аналізом я зрозуміла, що люди там можуть познайомитися лише за збігом інтересів, і якщо в них різні інтереси, то їм нема про що говорити, а так сайт створений практично і все видно в кращій формі. Не потрібно довгий час гортати сторінки та інформацію про людину.
Олег:
— Коли зайшов на твою сторінку й одразу побачив збіг наших інтересів, а вони були однакові. Одразу вирішив написати і подумав, що раптом пощастить, і я познайомлюся з цією людиною. За інтересами одразу виникла думка, що в нас є багато чого спільного.
Юля:
— Так, так вийшло, що в нас в описі профілю було написано багато спільних тем, і ми одне одним зацікавилися, — Юля опустила голову, — я дуже рідко зустрічала у своєму житті хлопців, які цікавляться психологією. Усі здебільшого цікавляться бізнесом і зароблянням грошей, а от ти цікавишся психологією, і в мене зараз виникає запитання.
Олег:
— Який?
Юля:
— Що ж тебе спонукало до таких інтересів?
Олег:
— Що мене спонукало до таких інтересів? Це внутрішній стан. Я дуже часто на це звертаю увагу. Мені подобається себе добре почувати, а це спокійно і впевнено. Раніше мені не подобався мій стан, і він мене тривожив, а з початком читання книжок він почав ставати кращим, і мені сподобалося читати, а все відбувалося під читання книжок із психології. За допомогою книг розбирався в життєвих обставинах, що виникали, і в книгах знаходив вихід, а це не в зовнішньому просторі, а у внутрішньому. Мені сподобалося і так донині читаю книжки. Можливо, якби не книги з психології я б не опинився на сайті знайомств.
Юля:
— Так, психологія це внутрішній світ людини та її душа про яку мало хто знає. Мало хто хоче цікавитися самим собою. Усе починається з внутрішнього світу людини. Якщо в неї темний світ, то в неї буде таке саме життя.