Ринг

Олег Петренко

Сторінка 14 з 26

На підлозі був паркет, а не матраци для боксу. Стіни були пофарбовані в синій колір. Замість боксерських груш для відпрацювання ударів висіли автомобільні шини, зв'язані по шість штук в один ряд. В іншому кутку залу на стінах висіли великі колеса, які були об'єднані знизу вгору так само у вигляді боксерської груші. На початку залу знаходилося невелике дзеркало. Наприкінці залу стояло велике колесо, а біля нього лежав важкий молоток. Біля молотка стояла штанга з лавкою. Ці снаряди були призначені для завершення тренування і спрямовані на силові вправи й силу удару.

Олег став біля входу в зал і почав роздивлятися. Ззаду підійшов тренер і сказав:

– Ось наш боксерський зал. Ми тут займаємося і вчимося боксу.

Олег подивився на зал і відповів:

– Я думав, що тут буде зовсім по-іншому.

Тренер усміхнувся:

– Багато хто думає, що тут справжня боксерська зала Та це звичайна зала, яку я з хлопчиками сам зробив. Тут є все необхідне для боксу. Нічого зайвого, що могло б нам заважати тренуватися. Невеликий затишний зал. У цьому залі я вже працюю двадцять років. З моїх учнів уже багато хто став чемпіонами України, і вони всі починали з цього залу. Ми тут навчаємося боксу. Скажу чесно, не всім це підходить, але для нас це найкращі умови. Для багатьох цей зал другий дім.

Тренер продовжив:

– Коли я прийшов до боксерського залу, то тут зовсім нічого не було. Я зі своїми учнями сам усе зробив. Усі ці гумові боксерські груші, які на стінах, то це робота моїх рук і учнів. Їм так подобається, і мені теж. І нам цього вистачає, щоб почати займатися. Для боксу не потрібно багато. Усе знаходиться всередині людини.

Олег подивився на тренера:

– Я з вами згоден: якщо немає чогось всередині, то все зовнішнє не допоможе.

Тренер усміхнувся:

– У нашій школі боксу зараз займається не так багато хлопців, менше, ніж раніше. Одні пішли з боксу, оскільки життя змусило це зробити. Багато хто не витримав навантаження, бо в нас важкі тренування, потрібно бути готовим до всього. Потрібно віддати себе повністю тренуванням. Спочатку в нас легкі навантаження, а з часом вони стають важчими.

Олег подивився спочатку на хлопців, а потім знову на тренера:

– Я вас зрозумів.

Учні вийшли з маленької зали й почали легку пробіжку по великому колу, потім бігали з одного кута в інший і робили різні вправи, щоб перед тренуванням розігріти м'язи.

Минуло десять хвилин. Олег дивився на хлопчиків. Тренер стояв поруч, а потім звернувся до них.

– Хлопчики заходьте до залу. Починається тренування.

Усі побігли до боксерського залу, зайшли всередину і вишикувалися в одну лінію.

Тренер запросив:

– Олегу, заходь до зали.

Хлопці подивилися на новоприбулого, а тренер познайомив їх із новим учнем.

– Познайомтеся, це Олег. Він хоче почати займатися боксом. Сьогодні в нього перший день.

Хлопці переглянулися, але нічого не сказали.

Олег встав у самий кінець, а тренер вів далі:

– Я хочу трохи розповісти про себе. Ви вже мене знаєте багато років, а Олег тільки прийшов. Мене звати Олександр Миколайович, я тренер із боксу. Усі, хто тут, прийшли займатися боксом. Головне у нашому залі – це дисципліна, щоб мене уважно слухали, не бавилися, нам не до ігор, вам потрібно дорослішати і до всього ставитися серйозно.

З чого складається наше тренування? Спочатку ми розминаємося, потім відпрацьовуємо удари бій з тінню, техніку ударів й ухилів, далі ми одягаємо рукавички й відпрацьовуємо удари вже в парі, кілька раундів боксуємо, починаючи бокс з лівої руки, а далі ускладнюємо раунди і вже працюємо за допомогою правої, наприкінці ми боксуємо вільний бій як на рингу. По завершенню йдемо виконувати різні вправи на силу, і тоді вже додому. Вам усім все зрозуміло?

В один голос усі відповіли:

– Так.

Тренер:

– Тоді приступаємо до розминки. Направляючий вперед, усе робимо в русі. А я трохи розповім про бокс і яким потрібно бути в ньому. Уважно слухайте й запам'ятовуйте, бо в житті і на рингу воно вам допоможе. Я ж не тільки вас вчу боксу, а й мудрості завжди бути людиною. Завжди йдіть вперед, як би вам не було важко. Завжди посміхайтеся всім труднощам, які трапляються в житті. Посміхайтеся супернику, який перемагає вас під час бою, ніколи не показуйте свою слабкість, вона завжди тішить вашого суперника, коли вам боляче, і дає йому сили для перемоги, а це вже перший програш. Завжди тримайте перед собою руки, ніколи їх не опускайте, терпіть удари, чекайте, і знову ж таки не показуйте, як вам важко, йдіть вперед. Бокс – це зовсім інше життя, у ньому не повинно бути слабкості, а якщо вона і є, то ніколи нікому не показуйте. Багато людей проживають звичайне життя, в якому немає нічого цікавого, а у вас є шанс займатися боксом, це геть інше життя, не просте, цікаве, цінуйте це. Бокс робить із вас справжніх чоловіків, а я з вас людей. Бокс дає вам характер, силу волі, ніде ви не візьмете те, що вам дає бокс. Ось, що таке бокс, це шлях вперед. Я хочу, мої дорогі хлопчики, щоб зараз було важко, щоб потім на рингу ви легко боксували й перемагали. Труднощі роблять із вас тих, ким ви станете. Вони з вас створюють справжніх боксерів. Пам'ятайте, як би вам важко не було, як би життя не завдавало ударів, завжди стійте на ногах, не зупиняйтеся, не забувайте посміхатися. Зрозумійте, труднощі виникають завжди у тих, хто йде вперед. Усі хочуть зупинитися, а ви, не дивлячись на складнощі, продовжуйте далі йти, боріться за своє. Той, хто стоїть на місці, у того ніколи немає жодних труднощів, але й немає самого життя. Коли ж минають роки, тоді всі розуміють і шкодують, що даремно прожили життя. Біль і страждання будуть супроводжувати тих, хто завжди прагне бути кращим. Пам'ятайте ці слова, ніколи про них не забувайте. Бокс – це сила до життя. І ще: завжди любіть труднощі, вони з вас роблять тих, хто ви є насправді. Ви не дивіться на зовнішній вигляд, усе знаходиться всередині вас. Я в цьому боксерському залі без рингу зміг виховати хлопців, які стали найкращими не тільки в нашій країні, а навіть у Європі. І все завдяки цьому залу, в якому майже нічого немає із знаряддя для тренування. Головне те, що є в самій людині, а тут достатньо всього того, щоб стати майстром боксу.

Олег, слідуючи за хлопцями й повторюючи за ними всі вправи, опустив голову, і на його очах з'явилися маленькі крапельки сліз.

Тренер подивився на Олега й посміхнувся:

– Займаючись без любові до бокс, ви не станете кимось визначним і витратите як мій, так і свій час даремно, бо це не принесе жодного результату.

Олег, продовжуючи робити вправи, відчув у самому серці легкий вогник, його очі засяяли радістю, він подумав:

"Завдяки цьому вогню я ніколи не здавався, завжди йшов уперед і дійшов до зали. Це тільки перші кроки. Зроблю усе можливе, аби зберегти цей вогонь, не впустити в серце вітер, який може погасити його".

Хлопчики приступили до інших вправ, відпрацьовуючи удари у русі вперед, а тренер продовжував:

– Обравши бокс, ви повинні приходити на кожне тренування і ні за яких обставин не пропускати їх. Раз ви самі прийшли, ніхто вас силою не тягнув, то насамперед із собою повинні бути чесними, виконувати все сумлінно, відвідувати кожне тренування. Я впевнений, у багатьох із вас були такі моменти, коли ви вже не хотіли йти тренуватися й відмовлялися, зустрічали всередині себе слабкого себе зі сльозами на очах, який не хоче щось робити, йти тренуватися. Але все ж таки ви прийшли, а ті, хто не прийшов, вже сюди не приходять. Ви жалкуєте, коли перемагаєте свою слабкість і приходите знову до зали?

Усі в один голос відповіли:

– Ні.

Тренер задоволено посміхнувся:

– Ось вам перший результат ваших старань. Ці моменти в житті бувають, коли хочеться просто все залишити й відмовитися від боксу. І в моєму житті також були такі миті, коли хотілося кинути бокс і більше ніколи не повертатися до боксерської зали, зайнятися чимось іншим. Але я зрозумів, що це моя справа життя. Це моя любов до боксу, і я не можу без неї. Коли я займався боксом, я залишався ще після тренувань, аби продовжити працювати над собою. Нелегко, коли стоїть вибір, та я зробив свій, і тепер стою перед вами. Стою як тренер, майстер спорту й чемпіон, і виховую таких же чемпіонів. Якщо ви хочете стати справжніми боксерами, то тоді вам доведеться багато працювати, якщо ж це дійсно ваше бажання, справжнє, а не чиєсь.

Я хочу сказати, що кожен із вас стане боксером. Ви зможете пов'язати своє життя з боксом, що в майбутньому дасть вам можливість заробляти. Ви будете виходити на великий ринг і боксувати з різними суперниками. У вас будуть як перемоги, так і поразки, за кожен вихід будуть платити різну винагороду. Мені б хотілося, щоб у вас було якомога більше перемог, але це бокс, і тут може бути все, що завгодно. У кожного боксера своя техніка, хтось правша, а хтось шульга, у когось занадто довгі руки і до нього неможливо наблизитися для нанесення ударів у відповідь. Я вас буду навчати класичному боксу, він найефективніший з усіх, навчу вас перемагати. Боксер, який виходить і стає перед вами на рингу, вам невідомий, ви про нього нічого не знаєте, як він з вами буде боксувати, а класика боксу завжди вам дасть можливість вистояти перед будь-яким боксерами. І пам'ятайте, якщо ви не знаєте боксера, вам потрібно тримати руки перед собою і вивчити його, а потім вже починати з ним боксувати, а до цього краще працювати лівою рукою і шукати слабкі місця. Буває таке, що деякі суперники навмисно починають робити зайві рухи, намагаються вас обіграти та вдарити, бо ви цього не зможете передбачити, і тут так само не потрібно поспішати. Буває, суперники насміхаються, відверто глузують, роблять різні неприємні для вас рухи, намагаються сказати через капу щось образливе. Ніколи не піддавайтеся цим провокаціям, терпіть та чекайте на свій момент, а потім наносьте потужного удару. Думаю, після такого удару мало хто буде далі продовжувати так поводитися на рингу. У такі моменти вам завжди потрібно залишатися спокійним і чекати, а якщо побіжите за суперником, то можете від нього отримати кілька хороших ударів, вистояти проти яких буде не так легко. Щоб такого не було, пам'ятайте все, що я говорив, а коли прийде час, то робіть, як я навчав.

11 12 13 14 15 16 17

Інші твори цього автора: