Владімір Набоков — Дідусь (переклад з російської)

Анатолій Крат

Сторінка 10 з 10
Не треба
                                          Спиняти... Так наказано... Я мушу...
Перехожий (збиває його)
                                            Достатньо.. Це і є безумство! Ох...
                                            Я не чекав... Все мимрив та мугикав —
                                            І враз... Та що я? Нібито уже
                                            Було це все... або наснилось? Схоже,
                                            що я вже  борюкався так... Достатньо!
                                            Вставай... Скажи... Як дивиться він пильно!
                                            А ці ось пальці, — голі та негострі...
                                            Адже ж я їх... вже бачив! Ти розкажеш,
                                            Доб'юся! Ач, як зизить...
                                            (Нахиляється над лежачим).
                                                                    Ні... — не скаже...
Джульєтта (у дверях)      Що з дідусем зробили ви...
Перехожий                                                                      Джульєтто,
                                            Залиш нас...
Джульєтта                                                Що зробили ви...
                                            Завіса




                                                                                            Червень, 1923
Переклав з російської
Анатолій КРАТ,
м. Херсон.


Коментар
П'єсу закінчено автором 30 червня в Домен де Больє. Видруковано в: "Руль", Берлін, 1923 р., 14 жовтня. Російською мовою за життя автора твір не перевидавався. Англійською в перекладі Дмітрія Набокова надруковано в "The Man". Переклад українською мовою здійснено за першою публікацією, перевиданою в книзі:
Набоков В. Пьесы. — М.: Искусство, 1990. — С. 69 — 80.


Самсон — неточне написання. Правильно: Сансон Шарль-Анрі (1740 — 1793) — паризький кат. Успадкував посаду 1778 року (родинну протягом двох століть), стратив Людовика XVI, описав його смерть. Розповідають, що він помер від горя через три місяці по страті короля, заповівши велику суму грошей на здійснення покутної меси в день народження Людовика XVI, доручивши це своєму синові до 1840 р. Його син Анрі (1767 року народження) змінив його на посаді ката 1793 року. Сам помер 1840-го. Він стратив Марію-Антуанетту, принцесу Єлизавету, герцога Орлеанського.
4 5 6 7 8 9 10