Важкі хмари кров'ю набрякли...
Важкі хмари кров"ю набрякли,
Вони плачуть за згублений світ.
Тонким жалем повітря просякле,
Старий день вже свій склав заповіт.
Я сиджу на кордоні із болем,
Сльози в вікні й на очах...
Важкі хмари кров"ю набрякли,
Вони плачуть за згублений світ.
Тонким жалем повітря просякле,
Старий день вже свій склав заповіт.
Я сиджу на кордоні із болем,
Сльози в вікні й на очах...
На землю впала злива,
Принесла мені спокій
І змила біль і розпач
У прірви снів глибокі.
Її потік ховає
Сльозинки на щоках...
Твій подих чую біля свого вуха
І губи спраглі, кислі від вина.
В такий момент живу твоїм лиш духом,
Своїм чуттям. І вічність нам дана.
Своїм вогнем мене заллєш і втопиш.
Зігріюсь я. Хай навіть і згорю!..