Анна Багряна — Маленька Ляпутета (Дитинство Марії Заньковецької) (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Оповідання.

Опубліковано. 2010 р.

Автор. Анна Багряна (нар. 1981 р.) – українська письменниця.

Тема. Розповідь про маленьку дівчинку, майбутню актрису, із незламним прагненням досягти мрії.

Ідея. Надати молодшим читачам натхнення і мотивацію на виявлення й розвиток у собі задатків, обдарованості і таланту.

Проблеми. Дитячі мрії; наполегливість; віра в себе; батьки і діти; творчість; вміння досягати поставлених цілей; мистецтво.

Композиція і сюжет твору

Оповідання "Маленька Ляпутета" розповідає про дитинство майбутньої актриси Марії Заньковецької (псевдонім вона взяла від назви рідного села Заньки). Історія про дівчинку Марію незвичайна і цікава, читач дізнається про її перші враження та все те, що вплинуло на формування характеру та вподобань. Рід маленької Марії мав дворянський титул, шляхетне козацьке коріння, тож діти змалечку пізнавали високе мистецтво. Батьки влаштовували невеличкі сімейні виступи, гарно співали, організували церковний хор. Марію дуже приваблювали прості люди, їхні свята – весілля, хрестини, обжинки. Мала паняночка чудово співала, танцювала "козачка", тож дехто навіть говорив про "майбутню актрису Адасовську". Під час навчання у приватному пансіоні Марію вабили уроки музики й танців, а також заняття пантомімою, бо вона могла проявити свої артистичні та творчі здібності. Дівчина уявляла, як виконує на сцені ролі знедолених Шевченкових героїнь… Та на шляху до мрій постали батькові заборони, адже він вважав, що донька не може бути актрисою, бо це "професія сороміцька й негідна людей дворянського походження". Марія не зупинилася, а твердо постановила, що стане актрисою. Тому невтомно вигадувала нові ігри та п'єси, продовжувала ставити імпровізовані вистави, співала і танцювала. Зрештою, вона стала видатною актрисою українського театру і мала у своєму репертуарі понад 100 ролей. В оповіданні зображено лише дитинство та початок юності Марії Заньковецької, але цей період був найважливішим у становленні її мрій і прагнень. Ніхто не зміг заборонити дівчині досягти своєї мрії.

Експозиція. Родина Адасовських в селі Заньки цінувала мистецтво, часто приймала гостей з Ніжина та Чернігова. Господарі влаштовували невеличкі сімейні виступи. Костянтин Костянтинович організував церковний хор.

Зав'язка. Марія змалечку співала, брала участь в імпровізованих виставах, зростала життєрадісною, доброзичливою і красивою.

Розвиток дії. Якось Маня хотіла відмити очі, щоб стали світлішими. Дівчинку віддали до приватної школи пана Арендаренка у сусіднє село. Марія вміла не лише співати та влаштовувати забавки для подруг, вона допомагала батькам, спостерігала за життям селян. У 10 років її віддали до приватного пансіону Осовської. Марія була сумлінною ученицею, але понад усе її вабили уроки музики й танців, а також заняття пантомімою. Усі вчителі звертали увагу на її здібності актриси.

Кульмінація. Скандал у родині Адасовських, батько сказав, що не дозволить дочці стати актрисою, бо це професія сороміцька і негідна людей дворянського походження.

Розв'язка. Заборонений плід – найсолодший. Тож Марія невтомно вигадувала нові ігри та п'єси, продовжувала ставити імпровізовані вистави, з великим успіхом граючи в них сама. Вона повторювала собі, що буде актрисою.