Ігор Калинець — Хлопчик-Фiгурка, який задоволений собою (характеристика та аналіз героїв твору)

Хлопчик-Фігурка. Його намалювала Ганнуся на запітнілому вікні трамваю. Допитливий, знаючий, сміливий, вигадливий, фантазер.

Цитати: "Йому справді було важко зійти по східцях", "Я не люблю возитися трамваями, щоб усі гапилися на мене: можуть і стерти", "Вона вийняла альбом – хлопчик якраз умістився на аркуші", "Я вже нарисований, і мені видається, що цілком пристойно. Дякую. Я задоволений собою", "Нехай думають про мене бозна-що, нікому не розкрию таємниці. Я задоволений собою", "Але ж яка у мене таємниця? Нарисувала мене дівчинка на запітнілій шибці – і все тут! Треба щось вигадати, щоб червоний знак запитання даремно не стовбичив на аркуші. Конче треба придумати собі загадкову історію", "Я задоволений собою! Я мав би бути в оточенні цих обох знаків: з одного боку, я не всім зрозумілий – тут і знак запитання. А з другого, я найдостойніший з-поміж хлопчиків-фігурок – тому і знак оклику. І тільки червоний".

Ганнуся. Школярка, допитлива, цікава, трохи легковажна, смілива, кмітлива, товариська, щира, трохи забудькувата дівчинка.

Цитати: "Яка дивна пригода трапилася зі мною, думала дівчинка, ніколи б не сказала, що нарисована людинка може ожити", "Та наступного дня Ганнуся не мала й маленької хвилинки, аби згадати про гостя в альбомі", "Вона не сприйняла всерйоз говорення Ха-еФа. Вона вважала, що він ні писати, ні читати не вміє. Адже його цьому ніхто не вчив. Навіть вона", "Ганнуся не подумала, що ось він не вчився ходити, а ходив, не вчився говорити, а розмовляв як дорослий. Словом, злегковажила собі дівчинка", "Ганнуся не зовсім добре почувалася: твір все-таки не її".

Соломійка. Подруга Ганнусі, позичила намальованого Ха-еФа, щоб придумати твір, дивлячись на нього.

Цитати: "– А тобі заздрісно? Сам такого не вмієш написати, тому й обзиваєшся, – заспокоїла хлопця Соломійка, Ганнусина приятелька", "– Позич мені свого Ха-еФа, – попросила Ганнусю Соломійка. – Я буду дивитися на нього – і спробую щось вигадати", Соломійка сиділа над рисунком цілий суботній вечір замість дивитися фільм про інопланетянина Альфа, але нічого цікавого не могла придумати. Правда, їй пригадалася печера в Дуднищі, яку вона відвідала з пластунами на літніх канікулах", "…коли почула голос —–то аж стрепенулася від несподіванки – говорив-бо Ха-еФ…", "На великій перерві Ганнуся і Соломійка замість тішитися, що їх усі, разом з учителькою, вважають авторами чудових оповідань, засумували".

Богданко. Однокласник Ганнусі і Соломійки, який не зовсім добре вчився, любив комп'ютерні ігри.

Цитати: "На перерві Богданко бігав за Ганнусею і дражнився: – Ганнуся-письменниця, Ганнуся-письменниця!..", "Богданко, який чувся трішки винним перед Ганнусею, попросив дозволу крейдою на таблиці нарисувати такого ж хлопчика", "…вчителька напевно вже не повірить, що Богданко може щось написати", "…ранець хлопця лежав відчинений: з нього неохайно стирчали зошити і книжки. Ледь защіпнувши його, Богданко помчав додому. До уроків і не думав братися: побіг до хлопців на подвір'я, потім читав свого улюбленого "Тома Сойєра", врешті позабавлявся на татковому комп'ютері".

Іоанн Печерський. Персонаж з вигаданого Хлопчиком-Фігуркою у творі "Мій другий життєпис". Зображений спершу як хлопчик Івась, котрий торкавсь пальцем Ха-еФа й виріс розумною та богобоязливою дитиною. "Він виріс розумною і богобоязливою людиною…. Жив довго в монастирі й писав мудрі книги, навіть сам вирізав малюнки на дошках…. і підписувався він під ними як…".