Іван Франко — Мойсей (аналіз, паспорт твору)

Аналіз твору

Літературний рід: ліро-епос.

Жанр: філософська ліро-епічна поема-притча.

Напрям: модернізм.

Течія: неоромантизм.


Система віршування: силабо-тонічна.

Віршовий розмір: у пролозі — 5-стопний ямб; далі — 5-стопний анапест.

Римування: у пролозі — аба бвб вгг; далі — паралельне у двовірші (аабб).

Строфа:у пролозі — терцина (тривірш); далі — двовірш (який розбитий в друкові на чотиривірш (катрен)).


Тема: останні дні 40-річних мандрів євреїв під проводом Мойсея до обіцяної Богом землі й смерть пророка, який так і не ступив на благословенну нову батьківщину. У передмові до твору Франко зазначав: "Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні".


Ідея: сформульована в пролозі: народ України має бути вільним і буде таким; віра у творчі сили народу, його спроможність змінити життя; утвердження думки, що справжнім вождем є той, хто виражає найзаповітніші ідеали народу, його мрії та сподівання.


Мотиви: "вождь і нація", "рабство й свобода", "місце нації у світі", "психологія натовпу", "діти як майбутнє", "мессіанізм".


Композиція, композиційно-стильові особливості: складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Композиція твору ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами. Події у творі розвиваються напружено, динамічно. Твір сюжетно поділяється на чотири частини.Розділи І-ХІ — експозиція; виникнення і наростання конфлікту між пророком і народом, що, підбурюваний Авіроном і Датаном, не розуміє Мойсея, не бажає іти з ним до мети — зав'язка конфлікту, розвиток дії розгортається у XII-XVIII розділах; розділ XIX — кульмінація, відтворює розмову Мойсея з Єговою та смерть вождя; розв'язка реалізується у XX розділі — ідеали, за які боровся Мойсей, втілюються в суспільство.

Пролог було написано пізніше за поему: під час друкування книжки перші кілька сторінок залишилися чистими, тому видавець запропонував Франкові написати вступне слово, щоб заповнити місце. Наступного дня письменник приніс не передмову, а геніальний поетичний пролог, своєрідний ключ до розуміння ідейно-естетичної концепції твору, що втілює символічний, український вимір поеми, формулює задум твору, його ідею. У ньому І. Франко окреслив національно-духовний код народу в його історичному поступі.

Пролог можна поділити на дві частини, співвідносні як теза й антитеза.


Головні герої та їх образи: людей: Мойсей, Датам, Авірон, Єгоьиуа, діти, народ, мати (у видінні); міфологічних істот: Єгова; Азазель — злий демон пустелі, сліпий Оріон — мандрівник до сонця; природи: пустеля, гори, грім; предметів і явищ: табір, скрижалі, скинія, у якій зберігалися скрижалі.

Символічні (алегоричні) образи: поїзди бистроїзні (символ сучасного світу); пісня весільна (символ радості й віри); дерева (символ народів, людей), які вибирають собі керівника; терен (символ місії єврейського народу перед іншими народами; місії ідеального правителя — бути слугою); Мойсей (символ зневіри й миттєвої слабкості; великої любові до народу; сили духу й віри); Оріон і хлопчик (символи сліпого людства й жорстоких фактів).


Художні засоби виразності: увесь арсенал, особливо епітети, алегорія, риторичні фігури.


Проблематика:

  • життя і смерті;
  • буття особи і нації;
  • вождя і народу;
  • волі й рабства;
  • історичного шляху нації;
  • пробудження національної свідомості, віри в ідеали;
  • лідера, який дбає не про власну славу, достаток чи благополуччя, а про свій народ.


Примітки та корисна інформація: Поема "Мойсей" — це духовний заповіт митця своєму народові. Це глибокий філософський твір, у якому на матеріалі біблійного сюжету показано конфлікт вождя з народом, засуджується зрада національних інтересів та проголошується ідея служіння рідному народові.

Створюючи поему, автор думав насамперед про український народ, тому перед читачем постає його доля: минуле, сучасне, майбутнє.

Видатний український літературознавець Ю. Шевельов зауважив, що поема "Мойсей" — це "другий "Заповіт" української літератури".

Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи 1904 року в Італії. Поема має алегоричний характер. Автор найперше думав про власний народ, тому так легко провести паралель з історичною долею українців.


загрузка...