Генрік Ібсен — Ляльковий дім (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Соціально-психологічна драма.

Час створення. 1879 рік.

Автор. Генрік Ібсен (1828-1906) – видатний норвезький драматург ХІХ ст., творець реалістичної драми, що стала епохою в європейській драматургії, знаменитий реформатор театру.

Тема. Духовне пробудження людини, її прагнення вільно проявитися як особистість; становище жінки в суспільстві, бунт проти суспільної моралі.

Ідея. Розкриття безправного становища жінки в чоловічому суспільстві; заклик до збереження сімейних стосунків, до злагоди й миру в родині; відновлення загальнолюдських цінностей.

Проблеми. Жінка і суспільство; особистість і суспільство; багатство і бідність; кохання, шлюб, сім'я; відповідальність за свої вчинки; материнський обов'язок; людська гідність; сенс життя і щастя: несвобода особистості і тиск на неї лицемірної суспільної моралі.

Композиція і сюжет твору

Сюжет драми "Ляльковий дім" розгортається впродовж трьох днів у вітальні Хельмерів. Камерність, замкненість простору контрастують з інтенсивністю розвитку сюжету. Головне у цій п'єсі – внутрішня динаміка. Перш за все це стосується характеру героїні Нори Гельмер.

Вісім років тому Нора підробила підпис свого померлого батька, щоб мати можливість позичити грошей у ділка Крогстада. Нора вчинила це заради того, щоб заплатити за лікування свого важкохворого чоловіка. Вона нічого не сказала про це в сім'ї. Згодом борг було віддано, а вдячності щаслива жінка не чекала. Таємниця Нори залишалася її радістю, доказом вірного кохання. Але біда вже стояла на порозі. Крогстад – людина досить невисоких моральних якостей – починає шантажувати Нору. Його мета – отримати шляхом шантажу видну посаду в банку Торвальда – чоловіка Нори. Лист Крогстада до Торвальда не тільки розкриває давню таємницю, але й з'ясовує, хто є хто. Дізнавшись про борг Нори, чоловік починає непокоїтися, адже за тих часів кожна добропорядна сім'я могла стати приводом для скандалів і пліток. До того ж Торвальд боїться за своє становище в банку. Він уже розмовляє з дружиною, немов зі справжньою злочинницею. Торвальд несамовито бажає зберегти зовнішню доброчинність. Дружина ніби перестає для нього існувати. Торвальд навіть збирається відсторонити Нору від виховання дітей. Ситуація вирішується доволі просто: зрозумівши, що він зробив непорядний вчинок, Крогстад відмовляється від своїх зазіхань, кажучи, що вже ніщо не загрожує Норі і Торвальду Хельмерам. Торвальд щасливий, але Нора вже не та. Жінка збагнула, що прагнучи щастя в сімейному житті, вона принесла тяжку жертву: лишилася почуття гідності. Нора відчуває себе лялькою в руках чоловіка. Дім, побудований на брехні, не може бути справжнім домом: мов ляльковий будинок, він падає після першого наступу злої долі. Нора збирається піти з дому. На запитання занепокоєного Торвальда, чи повернеться вона, жінка з рішучістю відповідає: "Для цього повинно статися чудо, щоб співжиття насправді стало шлюбом". Чоловік намагається втримати Нору, нагадуючи про так званий "обов'язок перед чоловіком і дітьми". У відповідь він чує те, на що взагалі не чекав. Нора відповідає, що вона не тільки мати сім'ї, а "передусім людина, так само, як і ти, – або, принаймні, повинна стати людиною".

Експозиція. Переддень Різдва, зображення життя сім'ї Хельмерів.

Зав'язка. Поява Крістіни Лінне і Нільса Крогстада в будинку Хельмерів. Крістіна за допомогою Нори отримує місце роботи. Крогстад теж вимагає допомоги.

Розвиток дії. Крогстад шантажує Нору. Нора в розпачі шукає вихід зі складної ситуації і не знаходить його.

Кульмінація. Лист Крогстада. Торвальд дізнався про злочин Нори, а Нора почула справжнього Торвальда.

Розв'язка. Розпад сім'ї. Нора йде з дому.