Літературний рід: лірика;
Жанр: пейзажна лірика, колискова;
Напрям, течія: романтизм;
Римування: змішане;
Строфа: двовірші (двовіршові строфи);
Тема: спокій природи та людини, гармонія світу перед сном;
Ідея: злиття людини з природою, умиротворення перед відпочинком;
Провідний мотив: заспокоєння, гармонія з навколишнім світом, очікування відпочинку;
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "гірські вершини", "пташиний галас" – створюють образ спокійної природи;
- Метафори: "спить сніг" – уособлення природи, що засинає разом із ліричним героєм;
- Персоніфікація: "вітерець затих" – природа оживає і поводиться, як жива істота;
- Антитеза: "гірські вершини" – "долини" – підкреслює гармонійне охоплення всього простору;
Образи та символічні значення:
- Гори – символ вічності та спокою;
- Сон – метафора гармонії, відпочинку душі та тіла;
- Вітер – мінливість, рух, який поступово згасає, як думки перед сном;
- Тиша – символ внутрішнього миру, спокою і завершення дня;
Примітки та корисна інформація:
"Нічна пісня подорожнього" є одним із найвідоміших ліричних віршів Йоганна Вольфганга Ґете. Вірш передає почуття спокою та єднання людини з природою, що особливо властиво романтизму. Він часто інтерпретується як колискова або як філософський роздум про мир і відпочинок.