Літературний рід: лірика.
Жанр: пісня (пейзажна та інтимна лірика).
Напрям, течія: романтизм.
Віршовий розмір: переважає чотиристопний ямб.
Римування: парне (ААББВВ).
Строфа: шестивірш.
Провідний мотив, мотиви: захоплення весняною природою, поєднання весняного пробудження з почуттями кохання.
Тема: оспівування гармонії людини й природи, піднесеного почуття кохання, що надає життю сенс.
Ідея: возвеличення любові як джерела натхнення й радості, єдності людини, природи та почуттів.
Художньо-стильові особливості: пісенність, ритмічність, мелодійність, використання світлих, життєрадісних образів.
Художні засоби, стилістичні фігури:
– Метафори: "сміється природа", "сонце сяє", "ти світлий чар", "ти радістю, сміхом, новим життям";
– Порівняння: "Як жайворонок — повітря й спів", "Як чиста квітка — росу полів";
– Епітети: "барвисті квіти", "ясна любов", "дівча ясне", "сміється природа";
– Анафора: повторення "Як" на початку рядків у третій строфі.
Образи та символічні образи:
– Природа (сонце, квіти, жайворонок, весна) – символ життя, радості та гармонії;
– Кохана – втілення світла, краси, натхнення;
– Любов – як гармонія, внутрішнє натхнення, що поєднується із зовнішнім світом;
Примітки та корисна інформація:
Цей вірш Ґете – приклад синтезу пейзажної та інтимної лірики, що передає радість весняного пробудження та почуття кохання. Переклад Миколи Зерова зберіг ритміку, пісенну легкість і мелодійність оригіналу.