Данте Аліг'єрі — Божественна комедія (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Ліро-епічна поема.

Час створення. 1307-1321 рр.

Автор. Данте Аліг'єрі (1265-1321) – італійський поет.

Тема. Зображення очищення людської душі через страждання в земному житті.

Ідея. Утвердження думки про те, що після смерті кожен відповідатиме за свої вчинки; заклик відмовитися від жорстокості і жадоби, покаятися, доки не пізно, і почати жити згідно із настановами Божими, керуючись законами людинолюбства.

Проблеми. Добро і зло; пошук правильного шляху для людини і людства загалом; мораль, моральні цінності; політика; людські цінності та ідеали; соціальні проблеми.

Елементи ритмотворення. Твір написаний терцинами – строфами із трьох рядків, що римуються за схемою аба бвб вгв гдг.

Композиція і сюжет твору

Композиція поеми складна, але водночас чітка і довершена. Символічне християнське число 3 має у творі велике значення. "Божественна комедія" складається з трьох частин: перша – "Пекло", друга – "Чистилище", третя – "Рай". Усі три частини закінчуються словом зорі, що увиразнює містичність твору. Кожна частина поеми поділена на пісні. Перша частина складається зі вступної пісні, яка є прологом до всієї поеми, та ще 33 пісень. Друга і третя мають по 33 пісні кожна. В цілому твір нараховує 100 пісень. Кожний із загробних світів Данте ділиться на дев'ять частин (у Пеклі – дев'ять кіл, у Чистилищі – дев'ять уступів гори, у Раю – дев'ять небесних сфер, десята – Палаюче небо, місце перебування Творця).

Поема розпочинається вступною піснею, в якій Данте розповідає, як він заблукав у темному лісі й шукає стежку. Путь йому перетинають дикі звірі: леопард, лев і вовчиця. На порятунок приходить Вергілій – улюблений Дантів поет. За велінням Беатріче він виводить Данте з лісового мороку через потойбічний світ. У своєму творі Данте скористався біблійною легендою про Сатану, скинутого Богом з небесної висоти. Падаючи, Люцифер застряг у центрі земної кулі, а земля, витиснена з надр, створила серед океану високу гору – Чистилище. Люцифер пробив у землі глибоку яму, в якій утворилося Пекло. Сюди і спускаються подорожні. Пекло Данте зображає як лійкоподібну прірву, яка, звужуючись, сягає центра землі. Її схили всередині мають уступи, що утворюють "дев'ять кіл" Пекла, на яких Данте розміщує грішників відповідно до християнської моралі: перше коло – нехрещені, друге – порушники шлюбної вірності, третє – черевоугодники, четверте –  марнотратці та скнари, п'яте – гнівливі та мляві, шосте – єретики, сьоме – насильники, восьме – ошуканці, дев'яте – зрадники. Напис на брамі Пекла "Лишайте сподівання всі, хто входить" символізує неминучість відповідальності людини за свої дії. Цю ідею поет увиразнює яскравими картинами пекельного світу. Данте вірить у справедливість покарання за злі діяння, але співчуває стражданням, виявляючи при цьому віру в право людини на щастя. На самому дні провалля, у цілковитій темряві перебуває Люцифер.

Чистилище починається просторим Передчистилищем, а закінчується "земним Раєм". Основна його частина поділена на сім кіл (відповідно до числа семи смертних гріхів). Свої провини тут спокутують і сподіваються на прощення пихаті, заздрісні, гнівливі, ледачі, скупі, обжерливі, любострасні. У Чистилищі Данте й сам проходить очищення, ніби наперед випробовуючи власну посмертну путь. Досягши меж Чистилища, Вергілій розстається з Данте. Далі героя твору веде Беатріче. На Чистилище припадає більше половини тривалості потойбічної подорожі Данте.

Пізнавши всю глибину гріха в Пеклі, безмежний відчай і радісну надію в Чистилищі, Данте потрапляє до царини Раю. Він складається з дев'яти небес, що окутують землю, та найвищої сфери – "Палаючого неба", де розлито сяйво самого Творця. Серед праведних душ почесне місце посідають Богоматір Марія та "страж церкви Божої" Петро. До праведних належить і Беатріче – кохана поета. Вона бере Данте за руку, і вони продовжують путь. Данте в неймовірному захопленні від того, що бачить. Коли ж поет постає перед Божим престолом, йому відкривається остання істина. Це велика любов, яка створила світ і людину, яка тримає все земне життя, яка живить вічність.

Експозиція. Данте, досягнувши середини життєвого шляху, заблукав одного разу в дрімучому лісі, де дикі звірі загородили йому шлях.

Зав'язка. давньоримський поет Вергілій приходить йому на допомогу і пропонує мандрівку потойбічним світом. Данте йде за поетом.

Розвиток дії. У супроводі Вергілія Данте спускається до Пекла, потім піднімається у Чистилище, де звільняється від гріхів.

Кульмінація. Наприкінці "Чистилища", коли Данте вступає в земний Рай, він зустрічає Беатріче, кохання свого життя.

Розв'язка. Беатріче стає провідницею Данте у Раю, де панують блаженство і радість. Перед очима Данте постає Бог.