Бертольт Брехт — Матінка Кураж та її діти (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Драма-пересторога.

Час створення. 1938-1939 роки.

Автор. Бертольд Брехт (1898-1956) – німецький драматург.

Тема. Зображення війни як антигуманного явища.

Ідея. Протест проти війни, її несумісність з людським щастям; необхідність моральної відповідальності людини перед собою і суспільством.

Проблеми. Війна та мир; батьки і діти; бідність і багатство; самопожертва; людські чесноти; війна і материнство; відповідальність кожної людини за участь у війні; доля людства.

Композиція і сюжет твору

П'єса побудована як ланцюг з 12 картин, що змальовують окремі епізоди з життя маркітантки. "Матінка Кураж та її діти" – хроніка Тридцятилітньої війни. Окремі сюжетні мотиви драматург запозичив із повісті німецького письменника XVII ст. Ганса фон Ґріммельзгаузена "Детальний і дивовижний життєпис неприторенної дурисвітки та волоцюги Кураж" (1670).

Героїня п'єси – Анна Фірлінґ на прізвисько Кураж – маркітантка. Три десятки років плентається за солдатами її фургон, у якому будь-який вояка може вибрати собі товар за смаком. Для відважної язикатої крамарки війна давно стала годувальницею. Їй однаково, хто переможе в черговій битві: поляки чи шведи, католики чи протестанти. Усі вони – її покупці, і тільки.

Але героїня п'єси – матір, і на війні вона втрачає своїх дорослих синів і німу доньку Катрін. Горе не зламало Кураж, вона не помічає і не розуміє, що мимоволі стала причиною загибелі власних дітей: під час війни неможливо жити нормальним людським життям.

Кожен персонаж, втягуючись у драматичний конфлікт п'єси, живе своїм життям, читач здогадується про його долю, про минуле і майбутнє і немов чує кожен голос у нестрункому хорі війни. Матінка Кураж не прозріває в п'єсі, переживши потрясіння. Трагічний (особистий і історичний) досвід, збагативши глядача, нічого не навчив Матінку Кураж і ніскільки не збагатив її. Швейцеркас, один із синів Матінки Кураж, гине на війні як герой, рятуючи полкову касу. А його брат Ейліф – мародер, гине в мирні дні. Ці дві смерті –  героїчна й ганебна – свідчення трагедії, яку завжди приносить війна. Це розуміє донька Кураж Катрін, хоч вона й виросла на війні. Але Катрін німа, вона не може нікому нічого пояснити словами. Німота Катрін символічна: ті, хто намагаються жити війною, не хочуть чути про її злочинність. Катрін протестує проти війни по-своєму. Поки Матінка Кураж торгує, з'являються ландскнехти. І тоді Катрін б'є в барабан, щоб урятувати мешканців міста Галле ціною власного життя. Прибутки Матінки Кураж не витримують жодного порівняння зі страшними жертвами, які їй довелося заплатити. Отже, причина її поведінки не в користолюбстві. І не в тому, що "людина сподівається на диво, доки триває похід": дива не сталося. Вона в іншому – у моральній капітуляції Кураж перед війною.

У вставних піснях-монологах (зонґах), які зроблено у вигляді прямого звернення до глядача, Брехт підбиває певні підсумки подій. Один із зонґів, у якому викладено життєву філософію Анни Фірлінґ, так і називається: "Пісня про велику капітуляцію". Відсутність віри у власну спроможність щось змінити змушує "маленьку людину" пристосовуватися до обставин. Але цей шлях призводить лише до трагедії. Філософія капітуляції неминуче веде Матінку Кураж до трагічної розв'язки.

Доля Матінки Кураж перетворюється на метафоричне узагальнення наслідків подібної позиції, яку поділяла більшість німців у нацистській Німеччині. Не націонал-соціалістів, не людей із чіткими політичними переконаннями попереджав драматург і закликав замислитися, а пересічних громадян, подібних до Матінки Кураж, яких завжди більшість. Кураж в останніх рядках стверджує: "І кожен, хто ще не поліг, встає, щоб вирушити в бій", але в людей, які спостерігали за розвитком подій у п'єсі, її слова пробуджують протилежне бажання: не йти у бій, а сказати війні рішуче "Ні!".

П'єсу написано про події Тридцятилітньої війни, але, за задумом автора, досліджуються в ній не події історичного минулого, а актуальне для тих часів питання про відповідальність пересічних людей за історію.

Експозиція. Весна 1624 року. Фельдфебель і вербувальник говорять про мир та війну і зустрічають на дорозі фургон маркітантки Анни Фірлінг, на прізвисько матуся Кураж.

Зав'язка. Вербувальник умовив Ейліфа стати солдатом, хоч матінка Кураж всіляко хотіла уникнути такої долі для свого сина.

Розвиток дії. Через два роки матінка Кураж нарешті зустрічає Ейліфа. Швейцеркас став скарбником Фінського полку. Матінку Кураж супроводжує священник. Згодом Кураж опиняється на території, зайнятій католиками. Вона переховує сина Швейцеркаса, але його знайшли і йому загрожує страта. Торгується за життя сина, та зрештою його розстрілюють. Минуло ще кілька років; матінка Кураж мандрує країнами, та раптом оголошують мир. Ейліф у мирний час відібрав у селянина худобу, тож його страчують. Мир закінчився, матінка Кураж знову вирушає в дорогу, взявши із собою кухаря. Осінь 1634 року, і кухареві, і Кураж набридло поневірятися, торгівля не йде. Кухар отримує звістку про те, що його мати померла і залишила йому у спадок маленький шинок; він кличе з собою Кураж, але без Катрін. Матінка Кураж відмовляється. Два роки Кураж і Катрін блукають Німеччиною в обозі війська. Фургон зупиняється на ніч під селянським будинком, і Катрін чує, як три католики вимагають, щоб селянин показав їм дорогу до міста; за ними рухається полк.

Кульмінація. Катрін піднімає тривогу, б'є в барабан, і в місті, яке планують знищити, чують. Дівчину вбивають католики.

Розв'язка. Матінка Кураж оплакує дочку, залишає селянам гроші на похорон і знову впрягається у свій фургон.