Габріель Гарсіа Маркес — Стариган із крилами (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Оповідання.

Час створення. 1955 рік.

Автор. Гарбіель Гарсіа Маркес (1927-2014) – видатний колумбійський письменник.

Тема. Зображення пришестя на грішну землю янгола та ставлення до нього людей.

Ідея. Попередження людства про неминучість катастрофи, якщо вони не позбудуться байдужості, корисливості, розрахунку.

Проблеми. Духовне падіння суспільства; моральна деградація людства; вибір людини; добро і зло; любов до ближнього; сенс людського буття; роз'єднання людства; релігія; відповідальність за свої вчинки.

Композиція і сюжет твору

"Стариган із крилами" входить до циклу оповідань "Неймовірна та сумна історія про невинну Ерендіру та її бездушну бабуню". Історії, розказані Маркесом, відбуваються в маленькому морському селищі, де в стихію звичайного життя з його повсякденним побутом вплітаються фантастичні явища і події. Визначальною рисою оповідання "Стариган з крилами" є те, що про диво автор розповідає як про щось реальне, цілком можливе, а не таке, що викликає сумніви.

Дія оповідання "Стариган з крилами" відбувається на березі моря, у неназваному селі на березі Карибського моря. Точний час подій невідомий, хоча у творі є згадки про пароплави й літаки. Мешканці села об'єднані у спільноту, яка не надто переймається подіями за її межами. Цікавість розбурхують лише дві фантастичні істоти – стариган із крилами і "величезний павук-тарантул завбільшки з вівцю", що мав голову дівчини.

Жителі цього села – Пелайо та Елісенда, надзвичайно заклопотані своїми справами. Погода жахлива, дощ не припиняється уже впродовж трьох діб, із напівзатопленого подвір'я краби заповзають до будинку. Та ще й у дитини всю ніч був жар. І в таку негоду подружжя знаходить на своєму подвір'ї старого у брудному одязі, який не може підвестися через велетенські крила, що виглядають у нього з-за спини.

Коли люди трохи отямилися, вони дійшли висновку, що перед ними янгол. До цієї думки їх підштовхнула всезнаюча сусідка, яка заявила, що янгол прилетів за душею їхнього хворого сина. Та зовнішній вигляд старого зовсім не відповідав людським уявленням про янголів небесних. За біблійними легендами, люди уявляють янголів прекрасними юними істотами з чудовими білими крилами, як у лебедів. Навіть вислови є: "янгольський вид", "янгольський голос", "не людина, а янгол". До того ж для практичного селянського розуму диво, яке не можна використати в хазяйстві, є зайвим, непотрібним. Тим більше, коли диво говорить якоюсь незрозумілою мовою.

Наступного дня все село вже знало, що в будинку Пелайо є живий янгол. Сусідка застерігала, що янголи о цій порі року дуже небезпечні, отож Пелайо цілий вечір не зводив зі старого очей, а на ніч замкнув його в дротяному курнику. Згодом господарі, які знайшли янгола, мали з цього неабиякий зиск – обгородили двір парканом і пропускали бажаючих подивитися на диво за гроші. З часом поставили залізні ґрати на вікна – "щоб не залітали ангели". Коли приміщення, де жив янгол, зруйнувалося від часу, стариган із крилами бродив по будинку туди-сюди, і його звідусіль гнали. Господиня полегшено зітхнула "за себе і за нього", коли побачила, що янгол відлітає. І ні вона, ні її чоловік навіть не подумали, що, можливо, саме янголу вони зобов'язані багатьма речами: і припиненням дощу, і одужанням дитини, і добробутом.

Експозиція. Дощ не вщухає, Пелайо знищує крабів, його дитина має жар всю ніч.

Зав'язка. Вранці Пелайо знаходить на подвір'ї старого чоловіка з крилами.

Розвиток дії. Пелайо та Елісенда наважились заговорити до незнайомця, але той не розумів їх. Сусідка сказала, що це ангел. Натовп приходить розглядати ангела, над ним знущаються, подружжя збирає гроші за видовище. Отець Гонзага застерігає людей, щоб не вірили, що це справжній ангел. Поява мандрівного цирку, який привернув всю увагу людей до себе. Пелайо та Елісенда перебудували будинок, чоловік почав розводити кролів. Ангел терпів примхи і витівки хлопчика. Минуло кілька років, курник розпався, ангел тинявся двором.

Кульмінація. Ангел дуже постарів, ледь ворушився, майже не бачив. Пелайо, нарешті, пожалів старого, загорнув його в ковдру й відніс у повітку.

Розв'язка. Ангел почав оклигувати, у нього почало рости пір'я, а одного разу він злетів і полетів у бік моря. Елісенда полегшено зітхнула.