Шолом-Алейхем — Тев'є-молочар (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Новелістична повість.

Час створення. 1894-1914.

Автор. Шолом-Алейхем (1859-1916) – відомий єврейський письменник і драматург.

Тема. Зображення життя єврейського народу на межі ХІХ – поч. ХХ ст. на прикладі історії бідного єврея Тев'є та його сім'ї.

Ідея. Утвердження думки про те, що людина має спокійно приймати життєві негаразди, ніколи не впадати у відчай, шукати у світі кращі сторони, сприймати усе з гумором і жити заради близьких.

Проблеми. Вибір життєвого шляху; ставлення до шлюбу; життя євреїв; життя і смерть; сенс буття; багатство й бідність; добро і зло; стосунки різних поколінь; міжнаціональні взаємини.

Композиція і сюжет твору

Весь твір складається із серії новел, поєднаних головним персонажем – Тев'є. Це колоритні монологи Тев'є в уявній розмові з Шолом-Алейхемом у різний час. Письменник працював над твором упродовж двадцяти років – і кожний монолог відбиває соціальні прикмети свого часу.

Попри новелістичну структуру твору, "Тев'є-молочар" вирізняється композиційною стрункістю, послідовним внутрішнім і зовнішнім зв'язком між окремими новелами і широким функціональним навантаженням кожної з них. Усі новели, маючи власну композицію, сюжет і конфлікт, пов'язані між собою за змістом і становлять єдине ціле.

Головний герой – Тев'є, на початку твору розповідає, що він та його сім'я, у якій підростало сім дочок, жили дуже бідно. Усе змінила одна пригода, коли Тев'є допоміг двом багатим жінкам, які заблукали у лісі, дістатися додому. Отримавши від них гроші та корову, Тев'є з дружиною Голдою вирішили купити ще одну корову та продавати молочні продукти. Їхнє життя покращало, але доля піднесла подружжю нові випробування, бо дочкам прийшла пора виходити заміж. Найстарша, Цейтл, відмовилася від багатого, але старого жениха і вибрала бідного, але чесного Мотла-кравця. Дочка Годл закохалася у бідного студента Перчика, який через свої революційні погляди потрапив у в'язницю, а потім – на заслання. Годл не покинула його і терпляче зносила негаразди. Третя дочка – Хава, втекла з дому до православного писаря Федька. Четверта дочка – Шпринця, покохавши молодого мільйонера, зазнала мук нещасливого кохання і втопилася. П'ята дочка – Бейлка, вийшла за мільйонщика, хоч і не кохала його, та мала надію таким чином допомогти батькові і сестрам. Дочки Тев'є чинять інакше, ніж робили батьки і діди: поривають зі старим, йдуть назустріч новому. Вир нового життя часом просто незрозумілий і лякає Тев'є, проте, чоловік знаходить в собі достатньо сил все це пережити. Найболючішим для нього був наказ урядника виселитися з села, хоч тут жили колись усі його предки. Та Тев'є не впадає у відчай, він ніколи не схилиться перед труднощами, кривдами, злигоднями. Він виражає народний оптимізм, віру в краще майбутнє.

Експозиція. Тев'є звертається до Шолом-Алейхема з таким висновком, що коли вже судилася велика удача, то вона приходить сама до хати, і не потрібні ні розум, ні вміння.

Зав'язка. Зустріч Тев'є з двома жінками, яких він врятував з біди і отримав від них в нагороду гроші та корову. Відтоді Тев'є не був вже таким бідним і нещасним.

Розвиток дії. Після того, як Тев'є всміхнулася доля, він сяк-так домігся чогось у житті. Пригода з Менахем-Мендлом. Сватання Цейтл – найстаршої дочки Тев'є. Доля другої дочки – Годл. Хава, третя дочка, тікає з дому. Трагічне кохання Шпринці, четвертої дочки Тев'є. Смерть Голди – дружини Тев'є. Бейлка, його найкрасивіша дочка, виходить заміж за багатія, який хоче відправити Тев'є до Палестини. Головний герой не їде до Палестини, бо найстарша дочка стала вдовою, тому він мусить опікуватися нею і онуками.

Кульмінація. Тев'є, як і усіх інших євреїв, виганяють з села. Цейтл благає батька змилуватися над Хавою, яка хоче повернутися до них, бо з першої хвилини, як дізналася, що євреїв виселяють, сказала сама собі, що це виселяють і її.

Розв'язка. Тев'є прощає Хаву.