Розв'язка – Одіссей відкривається Пенелопі, відбувається сцена впізнавання подружжя і їх довгоочікуване возз'єднання (23 пісня). В останній, 24-й пісні, Одіссей навідує старого батька Лаерта; родичі покараних женихів хочуть помсти, але Афіна втручається і встановлює мир – таким чином, конфлікт вичерпано божественною волею, цикл пригод завершено миром і відновленням порядку.Композиція "Одіссеї" має кільцеву будову: на початку і наприкінці поеми подано сцени на Ітаці, що відображають порушений і відновлений стан дому Одіссея. Є паралель між молодим Телемахом на початку (якому потрібен батько) і щасливим фіналом, де батько і син разом борються проти ворогів – таким чином, історія замкнулась, герой повернувся туди, звідки вирушив, але всі персонажі пройшли розвиток. Часові рамки: поема охоплює приблизно останні 40 днів Одіссеєвих подорожей (саме їх Гомер змальовує докладно), але через спогади героя охоплено і всі 10 років після війни. Така структура дозволяє поєднати єдність дії (фінальний етап повернення) з широким тлом попередніх подій. Композиція дуже продумана: попри велику кількість епізодів, оповідь логічна і послідовна, завдяки вставним оповідям минуле і сучасне героя зв'язано в єдину канву. Кожна пригода тематично і ідейно пов'язана з темою випробувань, які треба подолати на шляху додому, тож випадкових або зайвих епізодів немає. Ця сувора єдність і завершеність композиції є однією з художніх вершин гомерівського епосу.
Примітки та корисна інформація
Переклад Бориса Тена (справжнє ім'я – Микола Хомичевський) вважається найкращим українським перекладом "Одіссеї" і одним з найкращих слов'янських перекладів гомерівських поем взагалі. Він був здійснений у 1950–60-х роках: роботу над "Одіссеєю" Борис Тен розпочав ще в 1940-х, а завершив у 1963 році, коли поему було вперше опубліковано окремою книгою (видавництво "Дніпро"). Пізніше його "Одіссея" перевидавалася (1968, 2001 та ін.). Цей переклад отримав високу оцінку – зокрема, Борис Тен був удостоєний премії ім. Максима Рильського за перекладацьку діяльність.
Цікаво, що Борис Тен надзвичайно прискіпливо ставився до відтворення ритму і звучання поеми. Відомий факт: перекладач разом із дружиною перевіряв мелодику гекзаметра, наспівуючи текст під органну музику протягом шести років. Такий нестандартний підхід підкреслює, наскільки важливою для нього була музичність вірша – адже античний епос першопочатково виконувався співом під акомпанемент ліри. Тен прагнув, щоб українська "Одіссея" так само легко лягала на музику і мала внутрішню мелодію. Це вдалося – переклад справді вирізняється плавністю і милозвучністю.
Порівняння з оригіналом та іншими перекладами
Переклад Бориса Тена дуже близький до грецького оригіналу за формою і духом. Він відтворює розмір оригіналу (гекзаметр), тоді як деякі інші перекладачі у світі інколи обирали прозу або інші віршові розміри. Тенів текст зберігає багато деталей: географічні назви, міфологічні реалії, імена – все подано точно, з детальними примітками (у виданні Тена є словник міфологічних імен). Принциповою установкою Бориса Тена було максимально буквально передати зміст і стилістику, не спрощуючи і не скорочуючи. Для порівняння, ранні українські переклади "Одіссеї" часто були фрагментарними або вільнішими.
Перші спроби перекладу "Одіссеї" українською здійснювалися ще у XIX ст.: окремі уривки перекладали Іван Франко, Леся Українка, Пантелеймон Ніщинський, збереглися також фрагменти перекладу Олександра Потебні. Існував навіть повний віршований (гекзаметром) переклад кінця XIX ст., виданий під псевдонімом П. Байди (Львів, 1889–1892). Однак ті переклади не набули широкого використання або залишилися неповними. Найдовершенішим і канонічним став саме переклад Бориса Тена (1963), який вперше представив українському читачеві повну "Одіссею" високохудожньою українською мовою. За відгуками літературознавців, цей переклад і досі не втратив актуальності і вважається еталонним.
Варто відзначити, що Борис Тен був не лише перекладачем, а й глибоким дослідником: перед тим як працювати над "Одіссеєю", він вивчав історію та культуру Греції, читав наявні переклади різними мовами, щоб врахувати їхні сильні сторони і помилки. Такий науковий підхід вплинув на якість перекладу. Текст Тена забезпечує українському читачеві практично такий самий змістовий і естетичний досвід, як і читання оригіналу в перекладі на сучасну грецьку: збережено і сюжет, і тональність, і художні образи. Це робить переклад Бориса Тена безцінним надбанням української культури, що "подарувало" українською мовою Гомерову "Одіссею" – твір, без якого неможливо уявити світову літературну спадщину.
У підсумку, "Одіссея" в перекладі Бориса Тена — це зразок майстерного поєднання точності та поетичності. Читач має змогу насолодитися славнозвісною гомерівською епопеєю рідною мовою, відчути її ритм і красу. Тен зберіг епічний дух твору, його художні особливості та образну систему, зробивши поему близькою і зрозумілою українському читачеві, але водночас підкреслено величною і древньою за стилем. Такий переклад став класикою українського перекладацького мистецтва і відкрив шлях для глибшого вивчення та популяризації античної спадщини в Україні.