Завантаження
Василь Бережний, "Таємниця дому вічності"
Був жаркий осінній день, і пасажирам сірої від пилюки машини, що мчала з Каїра в Ель-Гізу, навіть зустрічний потік повітря не давав прохолоди. Здавалося, пальми обабіч дороги, нажахані спекотним подихом пустелі, тікають назад, шукаючи порятунку.
— Он де вони! — скрикнула Вівіан, дивлячись трохи праворуч.— Наче гори...
І справді, з цієї відстані піраміди нагадували темні гірські піки на голубому тлі марева...