Завантаження
Борис Харчук, "Казка про сопілку"
Десь-не-десь (той час уже поріс мохом) жив та був собі Гринь.
Хто ще й не прокидається, а з багацького двору встає і курить пилюга: суне череда. Її веде круторогий баран, а Гринь з песиком Дзявком її підганяють.
Моргає білоголовий ранок — вони вже за селом.
Смугою темніє ліс. Так степ — і так степ, а посередині шлях. Край шляху горбочок і на ньому калина. Мачуха Маруня наказувала Гриневі: паси, де хочеш, але той горбочок обминай і не здумай сісти під калиною спочити — тобі ж ліпше буде?..