Завантаження
Тарас Прохасько, "Спалене літо"
День перший
Щось змінилося. Вже все інакше, як вчора. Літо раптом стало кінцем літа. Дощ, зовсім не літній, а дрібновітряний, закінчиться, здається, вже восени. І нерівності кори каштанів — як химерні русла дощових річечок.
Перегородивши таке русло пальцем, я не спинив води — вона знайшла іншу дорогу.
Але я впіймаю цю осінь. Вона не вивернеться від мене.
Я відчув її ще на початку літа. Тоді було літо сухості. Адже у літі багато літ. Тепер тяжко сказати — що я відчув...